http://www.teza.in.ua/Author/News.Page1.rssОновлення результатів пошукового запиту: http://www.teza.in.ua/Author/News.Page1.rss Володимир Бондарь народився у 1975 році.   Навчався у Харківському художньому училищі та у Харківському художньо-промисловому інституті (наразі Харківська академія дизайну та мистецтва) на відділенні художник-живописець.   По завершенні інститут малював картини, працював графічним дизайнером, а з 2003 року почав ілюструвати книжки українських та російських фантастів. Неодноразово визнавався кращим художником року на фестивалях фантастики в Росії, Україні та на Євроконі - 2007. Нині Володимир оформлює книжки Сергія Лук'яненко, Ніка Перумова, Генрі Лайона Олді, Вадима Панова, Марини та Сергія Дяченків, Василя Головочова, Олексія Пєхова та інших популярних письменників.   Одружений, плекає двох доньок.       Владимир Бондарь родился в 1975 году. Учился в Харьковском художественном училище и в Харьковском художественно-промышленном институте (ныне Харьковская Академия дизайна и искусства) на отделении художник-живописец. После окончания института рисовал картины, работал графическим дизайнером, а с 2003 года начал иллюстрировать книги украинских и российских фантастов. Неоднократно признавался лучшим художником года на фестивалях фантастики в России, Украине и на Евроконе 2007 года. Сейчас Владимир Бондарь оформляет книги Сергея Лукьяненко, Ника Перумова, Генри Лайона Олди, Вадима Панова, Марины и Сергея Дяченко, Василия Головачёва, Алексея Пехова и других популярных писателей. Женат, растит двух дочерей. Thu, 06 Nov 2008 16:47:10 +0200http://www.teza.in.ua/Author/146.Bondar_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/146.Bondar_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=IDНародився у Києві, 45 років тому.   Спілкується у найрізноманітніших соціальних спільнотах, які зазвичай не перетинаються. Компетентно цікавий до всього, що відбувається у громадському житті, і регулярно залучається до суспільних проектів та консультування корпорації, політиків, громадські організації. Водночас багато подорожує, читає серйозну та несерйозну літературу, пише публіцистику.   Одного чудового лютневого дня, у поважній державній установі, де пан Костянтин тоді працював, трапився черговий сезонний застій через вибори, коли перебувати на роботі було обов'язково, але власне, робити там було нічого, він почав писати книжку. Виявилося, що писати так само цікаво як і читати. Перший роман «Час настав» вийшов у грудні 2008 році. Наразі пан Костянтин автор чотирьох романів в жанрі урбаністичного фентезі. Книжки добре сприйняті широким колом читачів і мають відзнаки дитячого журі "Форуму видавців".Thu, 06 Nov 2008 16:46:35 +0200http://www.teza.in.ua/Author/145.Matvienko_Kostjantyn/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/145.Matvienko_Kostjantyn/Screen.Page1.html?Scheme=IDЭсаулов Олександр Юрійович, народився 18.11.1952 в с. Ромачі, Просніцького району Кіровськой обл., Росія. У 1977 році завершив Київський інститут народного господарства. Кандидат в майстри спорту з кульової стрільби. Працювава у системі Міністерства фінансів України. З 1985 — заступник керівника Припятського міськвиконкому. У 1987-1989 — заступник директора Інститута ядерних досліджень АН УРСР, 1989-1991 — заступник начальника планово-економічного відділу ПО «Спецатом». 1999 — керуючий справами Ощадбанка України. З 1999 до цього часу — технічний директор Інституту підтримки експлуатації АЕС. За участь в работах з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений орденом "За заслуги 3-го ступеню" Бібліографія: «Чорнобиль — літопис мертвого міста», Видавництво «Європа», Москва, 2006. Книжки для дітей: «Game over» — 2006 «Антивірус» — 2006 «Канікули для Інформи» — 2007 «Джерельний формат» — 2007 «Таємниця Великого Сканера» — 2009 Збірка «Хазяин Зоны Ч», до якої увійшли романи «Горькие воды» та «Факультет всеобщей любви», 2008. Эсаулов Александр Юрьевич, родился 18.11.1952 в д. Ромачи, Просницкого района Кировской обл., Россия. В 1977 году закончил Киевский институт народного хозяйства. Кандидат в мастера спорта по пулевой стрельбе. Работал в системе Министерства финансов Украины. С 1985 по июнь 1987— заместитель председателя Припятского горисполкома. В 1987—1989 — заместитель директора Института ядерных исследований АН УССР, 1989-1991 — заместитель начальника планово-экономического отдела ПО «Спецатом». 1999 — управляющий делами Ощадбанка Украины. С 1999 по настоящее время — технический директор Института поддержки эксплуатации АЭС. За участие в работах по ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС награжден орденом «За заслуги 3-й степени». Библиография: «Чернобыль — летопись мертвого города», издательство «Европа», Москва, 2006, тираж 1000 экз. Выпущены книги для детей: «Game over» — 2006 «Антивирус» — 2006 «Каникулы для Информы» — 2007 «Исходный формат» — 2007 «Тайна Великого Сканера» — 2009 Издательством Клуб семейного досуга, Харьков, в 2008 году издан сборник под общим названием «Хозяин Зоны», в который включены романы «Горькие воды» и «Факультет всеобщей любви», тираж 15 000. Alexandr Esaulov is first of all known as children's writer. Over 10 cildren works by him have been already published, some of them have several edititons. Alexandr Esaulov is the economist, he is a vice director of NPP OPERATIONAL SUPPORT INSTITUTE. He doesn't make any scientifical researcers, he supports their economic and logistic services. (In 2011 it's 25 years scince Chornobyl nuclear plant exploded, it is the biggest atomic exploision in the mankind's history. Belorussia also seriously suffered from this exploision and people are yet in poor health). Alexandr is a witness of the accident and an active participant of rescue operations. Here in the attachment there are 2 novel and a nonfiction text. The book is based on real events: they tried to turn Chornobyl neighbourhood into the world nuclear waste burial. Nowadays they try to erase our recollection of this accident: they don't write about it in media, they are going to tear these dead cities and villages down, because such recollections curb nuclear power engineering development. Ukrainian publisher asked the author to make the text as much easy as possible. If the text fit the series and the series needs more technical and scientific details he author is ready to rework the text (to write a new edition). Beltersman publishes his books for adults successfully for Ukraine and Russia. The other 2 novels by Alexandr Esaulov based on the real events aroused readres' violent reaction: — Everybody's Love Department (about victimization and holocost in Ukraine in the early 30-ties of the XX century) — The third truth (about Ukrainian insurgent army in the World War II times).Thu, 31 Jul 2008 16:34:04 +0300http://www.teza.in.ua/Author/144.Esaulov_Oleksandr/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/144.Esaulov_Oleksandr/Screen.Page1.html?Scheme=IDГанна Керик, літературний редактор. Закінчила Український поліграфічний інститут у 1979 р. Фахове зацікавлення - публіцистика, релігійна і дитяча література. Нині викладач спецдисциплін Львівського поліграфічного коледжу Української академії друкарстваSat, 17 May 2008 15:54:07 +0300http://www.teza.in.ua/Author/143.Keryk_Ganna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/143.Keryk_Ganna/Screen.Page1.html?Scheme=ID Чередниченко Дмитро Семенович (1935) – известнûй украинский поýт, прозаик, переводчик. Автор многих поýтических и прозовûх книг, а также книг для детей, школьнûх учебников, составитель поýтической антологии украинской диаспорû (вместе с Галиной Кирпой). Автор переводов с ческого, словацкого, белорусского, латûшского, монгольского, а наиболее – с литовского: Мартинас Вайнилайтис. Мій янтарик (Mano gintarŠlis).(Стихи, 1980). Вітаутас Бубнис. Час долі (Pilnaties valanda). Роман. (1986). Саулюс Шалтяніс, Леонідас Яцінявічюс. Полювання на вогонь (Балада про Моніку) (Ugnies medžioklŠ su varovais). (1988) Крістійонас Донелайтіс. Літа (Metai). Поема. (1989). Юозас Някрошюс. Чотири слова (Keturi žodžai). Вірші для дітей (1990). Алдона Пуйшіте. Чорна королівна (Juoda karalaitŠ). П’єса на дві частини за мотивами литовських народних казок та литовської міфології.(1993). Èiurlionio kelias. Чюрльонісів шлях.(1996). Поýзии М.-К.Чюрлёниса. Билингва. Вінцас Міколайтіс-Путінас. Повстанці (SukilŠlai). Роман.(2002). Юозас Грушас. Геркус Мантас (Herkus Mantas). (2002). Бігаймо подивитись. (BŠkim pažiureti).(2005). Литовская читанка для украинских детей. Чарівний перстень. (Stebuklingas žiedas). Подготовлено к изданию. Вместе с Миколасом Карчяускасом составил Антологию литовской поýзии (1985) и перевел 23 поýтов. Составил: сборник Мерцелиюса Мартинайтиса “У світлі серця” и перевел 54 стихотворения; сборник Альфонсаса Малдониса “Бурштин і троянди”(1984) и перевел 34 стихотворения. Юозас Апутіс. Зелена звивина часу (Žаlias laiko vingis). Альманах “Вежа”-2004. Перевел отдельнûе произведения Ю. Марцинкявичюса, Ý. Межелайтиса, Ý.Матузявичюса, П.Ширвиса, Жемайте, В.Бложе, А. Бярнотаса, Р.Кятуракиса, Й.Стрелкунаса, Б.Балтрушайтите, С.Гядû, А.Микутû, М.Карчяускаса, А.Жукаускаса, В.Мозурюнаса, Майрониса, М.К.Чюрлёниса, К.Шимониса, К.Марукаса, П.Машётаса, Й.Авижюса, В.Рачицкаса, А.Дабульскиса , З. Геле, Р. Кашаускаса и многих других литовских писателей. Лауреат премий имени Павла Чубинского(1992), Максима Рûльского (1994), Ивана Огиенка (1996) и премии Литовско-Украинского культурного Фонда имени Тараса Шевченка (1999), кавалер ордена Великого князя литовского Гедиминаса ІІІ степени (19996) и ордена – За заслуги перед Литвой – Рûцарский крест”(2003). Отличник народного образования.Sun, 11 May 2008 20:21:58 +0300http://www.teza.in.ua/Author/142.CHerednychenko_Dmytro/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/142.CHerednychenko_Dmytro/Screen.Page1.html?Scheme=IDОдин з найвідоміших литовських письменників для дітей Вітаутас Рачіцкас (1952 р. н.). Це перший литовський дитячий письменник, який брав участь у ярмарку дитячих книг в Україні. Автор улюбленої розповіді всіх поколінь литовських читачів “Зуіка Падукеліс” у Вільнюському університеті вивчав литовську мову та літературу, пізніше працював у різних редакціях, редагував дітячий журнал “Гяніс”, працював головою фонду Спілки письменників Литви. Сьогодні В. Рачіцкас – незалежний письменник, який радує дітей новими історіями. За данними агентури Захисту авторських прав Литви (LATGA-A) В. Рачіцкас – один з найвідоміших дитячих письменників, який кожний рік потрапляє у п’ятірку найбільш читаних авторів. Під час міжнародного ярмарку дитячої книги у Львові 8-10 травня 2008 року письменник представив переклад на українську мову повісті “Шляпяте” (“Капець”), яку литовський відділ IBBY у 1996 році визнав найкращою книгою для дітей. Письменник також взяв участь у телепередачі “ Літературна кухня”, створеній львівським телебаченням у співробітницітві із видавництвом "Теза". Участь литовського письменника у ярмарку підготвав аташе Литви з питань культури в Україні, “Литовська книга”, “Литовський інститут”. За підтримки Міністерства культури Литовської Республіки.Sun, 11 May 2008 20:18:36 +0300http://www.teza.in.ua/Author/141.Rachytskas_Vitautas/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/141.Rachytskas_Vitautas/Screen.Page1.html?Scheme=IDІрен Роздобудько — успішний український письменник та головний редактор журналу "Караван историй. Украина". Ірен — рідкісний приклад письменника, котрий не обмежує себе рамками одного стилю чи жанру. Зараз в її арсеналі 16 книжок, з них — одна для дітей, та кіносценарії. Вже екранізовано "ґудзик". Готується до зйомок фільм по сюжету книги Ірен Роздобудько «Зів’ялі квіти викидають». Ірен народилася 3 листопада 1962 року в Донецьку. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики. Мешкає в Києві. Має доньку Яну. Член Асоціації українських письменників. Відзнаки: * Лауреат та переможець (Гран-Прі) Всеукраїнського конкурсу «Коронація Слова» (2000, 2001, 2005 рр.) * Міжнародна літературна премія імені князя Юрія Долгорукого (2005) за російський переклад роману «Ранковий прибиральник» * Лауреат конкурсу «Книга року» Бі-бі-сі (2006) * «Золотий Фенікс» міжнародного книжкового ярмарку в Харкові (2007) * Лауреат премії ім. Нестора Літописця за аудіокнигу «Зів’ялі квіти викидають» (2007) * Переможець (перше місце) міжнародного конкурсу дитячої літератури «Портал» (2007) Книжки віршів: * «Штрих на чорній цераті» (1989) * «Ангели на дротах» (1994) Романи: * «Мерці» (чотири перевидання) * «Ескорт у смерть» (три перевидання) * «Ранковий прибиральник» (два видання і один переклад російською мовою) (2005, 2006, 2007 рр.) * «Шості двері» (з перевиданням російською мовою. Відзнака Бі-бі-сі) (2006) * «Ґудзик» (Гран-Прі «Коронації Слова» 2005 року) * «Дванадцять або Виховання жінки в умовах непридатних до життя» (2006) * «Зів’ялі квіти викидають» (перекладено і видано російською мовою і на аудиокасеті) (2006, 2007) * «Останній діамант міледі» (2006) * «Амулет Паскаля» (2007) * «Оленіум» (2007) * «Переформулювання» (2007) * «Свист крізь дірку в зубах» (2007) Повість: * «Пригоди на невідомому острові» (2007)Sun, 11 May 2008 14:55:17 +0300http://www.teza.in.ua/Author/140.Rozdobudko_Iren/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/140.Rozdobudko_Iren/Screen.Page1.html?Scheme=IDЄкатерина Медведєва народилась 10 червня 1980 року в м. Бресті (Білорусь), де мешкає і зараз. Закінчила філологічний факультет Брестського держ. університета за фахом «російська філологія». Пише казки, оповідання, вірши. З 1996 року друкується у брестських газетах «Заря», «Брестський кур'єр», «Брестський вісник», в журналах Беларусі (Нєман), України («Реальність фантастики», «Порог», «Очевидное-невероятное»), Росії («Хімія і життя», «Шалтай»), в поетичних збірках «Магическая механика» (Рига, «Снежный ком», 2008) та прози «Там, где небо сходится с землей» (США, «Искатель», 2009). Лауреат білоруського республіканського літературного конкурса «Мы рождены для вдохновенья» в номінації «мала проза» (2009).   Екатерина Медведева родилась 10 июня 1980 года в г. Бресте (Беларусь), где и живет по сей день. Закончила филологический факультет Брестского гос. университета по специальности «русская филология». Пишет сказки, рассказы, стихи. С 1996 г. публиковалась в брестских газетах «Заря», «Брестский курьер», «Брестский вестник», в журналах Беларуси (Неман), Украины (Реальность фантастики, Порог, Очевидное-невероятное), России (Химия и жизнь, Шалтай), в сборниках поэзии «Магическая механика» (Рига, «Снежный ком», 2008) и прозы «Там, где небо сходится с землей» (США, «Искатель», 2009). Лауреат белорусского республиканского литературного конкурса «Мы рождены для вдохновенья» в номинации «малая проза» (2009).Thu, 01 May 2008 19:23:09 +0300http://www.teza.in.ua/Author/139.Medvedeva_Kateryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/139.Medvedeva_Kateryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDSat, 12 Apr 2008 01:37:00 +0300http://www.teza.in.ua/Author/138.Strashevska_Tetjana/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/138.Strashevska_Tetjana/Screen.Page1.html?Scheme=IDКірстен Бойє ( Kirsten Boie ) Кірстен Бойє народилася 1950 року в Гамбурзі. Вивчала німецьку й англійську мови, здобула вчений ступінь доктора наук за літературознавчі дослідження, працювала вчителькою. Нині вона – одна з найіменитіших авторів дитячої та юнацької літератури. Лауреат численних національних міжнародних літературних премій, зокрема премії імені Ганса Крістіана Андерсена, за видатні твори в галузі дитячої та юнацької літератури. Вся її творчість відзначається «високою літературною якістю і неймовірною різноманітністю». Детальніше про Кірстен Бойє Кірстен Бойє закінчила Гамбурзький університет, спеціальність: німецька та англійська філологія, літературознавство. Довший час працювала вчителькою в Гамбурзькій гімназії, поки у 1983 році не усиновила першу дитину – тоді вона припинила вчителювання та написала першу дитячу книжку. У 1985 році усиновила другу дитину. Її перша книжка “Щасливий вибір Паули” (1985) мала великий успіх: була відзначена Німецькою літературною премією для юнацтва й стала книгою місяця Німецької академії дитячої та юнацької літератури. Загалом світ побачили понад 60 книжок Кірстен Бойе, які було перекладено багатьма мовами світу. У всіх своїх книгах авторка завжди на стороні дітей: у Бойє всі діти симпатичні й життєрадісні, чого не скажеш про дорослих. Також Бойє пише кіносценарії для дитячого телебачення, дослідження і доповіді з дитячої та юнацької літератури. Кірстен Бойє була тричі нагороджена медаллю імені Ганса Крістіана Андерсена за неоціненний внесок у розвиток сучасної літератури для дітей та юнацтва в 2000, 2002 та 2004. сторінка Кірстен Бойє Wikipedia de Нагороди: Kalbacher Klapperschlange1 (1988), Evangelischer Buchpreis2 (2006), Deutscher Jugendbuchpreis3 (1986, 1987, 1991, 2000). Основні твори: З Якобом все змінилося (1986 ) З дітьми ніхто ж не розмовляє! (1990) Я такий крутий! (1992) Неля-Пропелля (1994) Принцесса Розенблюте (1995) Не Чикаго, не тут! (1999) Nicht Chicago. Nicht hier. Рік Моні (2003) Monis Jahr Медлевінґери (2004) Die Medlevinger Скоґландія (2005) Skogland Маленький лицар Тренк (2006) Der kleine Ritter Trenk (2007) Prinzessin Rosenbl?te. Wach gek?sst! 1 Премія KALBACHER KLAPPERSCHLANGE – це літературна премія, яку надає жюрі, членами якого є діти. Діти віком від 8 до 13 років читають і оцінюють новинки літератури за останній рік і преміюють їх улюблену книжку. Інформація про їх рішення офіційно оголошується через пресу та медія і визнається. Автор отримує деревяну змійку. 2 Премія Evangelischer Buchpreis надається з 1979 року за романи, біографії, юнацьку літературу, лірику. Визначальними при надані цієї премії є пропозиції читачів віруючих. 3 Премія Deutscher Jugendbuchpreis надається з 1956 року Міністерством в інтересах сімї, пенсіонерів, жінок та молоді Німечини. Жюрі представляють робочі кола критиків, літературознавців та інших експертів, які визначають найкращі твори літератури для дітей та юнацтва і номінують медаллю імені Міхаеля Енде. Kirsten Boie was born in Hamburg in 1950. She studied German and English literature and wrote a doctoral thesis on a topic in the field of literary research. She worked as a secondary school teacher in Hamburg from 1978 until 1983. When she adopted a child she had to stop teaching and began to write. Her first book "Paule ist ein Gl?cksgriff" (1985) was very well received and won several awards. Since then she has published more than 60 books for children and teens that have been translated into many languages. Special mention must be made of her novels for young adults that critically examine social issues and display literary innovation. In addition to the many awards she has won, her complete works have been nominated for the Hans Christian Andersen Award three times (in 1999, 2001 and 2003). Kirsten Boie lives with her family near Hamburg.   Kirsten Boie, eine der renommiertesten deutschen Autorinnen des modernen Kinder- und Jugendromans, wurde 1950 in Hamburg geboren. Dort absolvierte sie auch Schule und Studium, mit Ausnahme eines Studienjahres an der englischen Universit?t Southampton mit einem Auslandsstipendium der Hamburger Universit?t. W?hrend des Studiums bibliothekarische Hilfst?tigkeiten in der Bibliothek des literaturwissenschaftlichen Seminars der Universit?t, um den Lebensunterhalt zu verdienen. Nach dem ersten Staatsexamen in den F?chern Deutsch und Englisch Promotion in Literaturwissenschaft ?ber die fr?he Prosa Bertolt Brechts. Parallel dazu Unterricht an einer privaten Handelsschule, Referendariat, Heirat, dann T?tigkeit als Lehrerin an einem Hamburger Gymnasium. Auf eigenen Wunsch Wechsel an eine Ganztagsgesamtschule. 1983 Adoption des ersten Kindes, auf Verlangen des vermittelnden Jugendamtes musste sie ihre Lehrerinnent?tigkeit aufgeben und schrieb daraufhin ihr erstes Kinderbuch. 1985 Adoption des zweiten Kindes. Bereits ihr erstes Buch, 1985 unter dem Titel PAULE IST EIN GL?CKSGRIFF erschienen, wurde ein beispielloser Erfolg (Auswahlliste zum Deutschen Jugendliteraturpreis, Buch des Monats der Deutschen Akademie f?r Kinder- und Jugendliteratur in Volkach; Ehrenliste des ?sterreichischen Staatspreises f?r Kinder- und Jugendliteratur). Inzwischen sind von Kirsten Boie weit mehr als sechzig B?cher erschienen und in zahlreiche Sprachen ?bersetzt worden. B?cher, die keinen Zweifel daran lassen, dass die Autorin auf Seiten der Kinder steht. Dass sie dabei auch die Erwachsenen nicht vergisst, macht ihre Figuren so wahrhaftig und sympathisch, ihre B?cher so liebens- und lesenswert. Neben Kinder- und Jugendb?chern schreibt Kirsten Boie auch kleinere Drehb?cher f?rs Kinderfernsehen, au?erdem Vortr?ge und Aufs?tze zu verschiedenen Aspekten der Kinder- und Jugendliteratur. In den letzten Jahren unternimmt Sie zunehmend Reisen ins europ?ische und nichteurop?ische Ausland im Auftrag des Goethe-Institutes. 2007 wurde sie f?r ihr Gesamtwerk mit dem Sonderpreis des Deutschen Jungendliteraturpreises ausgezeichnet. Kirsten Boie lebt mit ihrem Mann im Einzugsbereich von Hamburg. Zwei Dinge sind Kirsten Boie beim Schreiben besonders wichtig: Zum einen, dass Literatur f?r Kinder immer auch Literatur sein sollte; zum anderen, dass dar?ber nicht vergessen wird, an wen sie sich richtet, dass sie also Literatur f?r Kinder ist: "Bei dem Spagat zwischen beiden Anforderungen rutsche ich sicherlich einmal mehr zur einen, einmal zur anderen Seite hin aus. Aber hier die richtige Balance zu suchen, ist es gerade, was das Schreiben f?r Kinder f?r mich so aufregend macht."Sat, 12 Apr 2008 00:22:57 +0300http://www.teza.in.ua/Author/137.Boje_Kirsten/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/137.Boje_Kirsten/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/101.Rublja_Iryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/101.Rublja_Iryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/102.Krauze_Ute/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/102.Krauze_Ute/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/103.Bogdanjuk_Valentyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/103.Bogdanjuk_Valentyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/104.Biletina_Kateryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/104.Biletina_Kateryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/106.SHyshkovska_Natalja/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/106.SHyshkovska_Natalja/Screen.Page1.html?Scheme=IDНародилась 17 жовтня 1978 р. у м. Чернігові. Вчилась малювати з 6 років. Закінчила ДХСШ ім. Т. Г. Шевченка (тепер Колегіум образотворчого мистецтва та архітектури) і НТУУ „ КПІ” за спеціальністю книжкова графіка. Співпрацюю з багатьма, переважно дитячими, видавництвами. Більше 10 років постійно у дитячому журналі „Стежка” , 4 з яких — головним редактором. Проілюструвала понад 10 книжок. Нині щаслива мама маленької доньки.Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/107.Lysytsja_Antonina/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/107.Lysytsja_Antonina/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/108.Grygor_ev_Sergij/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/108.Grygor_ev_Sergij/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/109.SHtanko_Kateryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/109.SHtanko_Kateryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/110.SHtanko_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/110.SHtanko_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/111.Nagajtsev_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/111.Nagajtsev_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/112.Kozjura_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/112.Kozjura_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/113.Zajtsev_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/113.Zajtsev_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/114.Labunets_JUrij/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/114.Labunets_JUrij/Screen.Page1.html?Scheme=ID Храпов Сергій Юрійович Художник – графік Народився : 8 лютого 1956 року у місті Львові. Освіта : Український Поліграфічний Інститут, кафедра " Художньо-технічне оформлення друкованої продукції ". Діяльність : Офорт, акварель, оформлення книжок. Член спілки художників України. Член Австрійської спілки екслібрису. ========================================================== Персональні виставки: Галерея "OERAL" / 15 січня - 15 травня 1998 / АССЕН, ГОЛЛАНДІЯ. Галерея "OERAL" / 20 січня - 20 березня 1999 / АССЕН, ГОЛЛАНДІЯ. ÖEG / 20 жовтня 2001 - 31 березня 2002 / ПЕТТЕНБАХ, АВСТРІЯ. Галерея ' t Lageland /18 квітня - 8 червня 2003 / LAGELAND, ГОЛЛАНДІЯ. Міжнародні виставки: 1991-2005 понад 110 міжнародних виставок. ПУБЛІКАЦІЇ ; "EXLIBRISWERELD", ZOMER 1996, NUMMER 2 (НІДЕРЛАНДИ). "GRAPHIA" 130 /СТОРІНКА 171/ (БЕЛЬГІЯ). "GRAPHIA" 133 /СТОРІНКА 259-262/ (БЕЛЬГІЯ). ЕНЦИКЛОПЕДІЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА СУЧАСНОГО ЕКСЛІБРИСУ № 20, (ПОРТУГАЛІЯ). "GRAPHIA" 135 /СТОРІНКА 326-327/ (БЕЛЬГІЯ). "BOEKMERK"2003/1 (GRAPHIA VZW) СТОРІНКА 294-296 (БЕЛЬГІЯ). ЕНЦИКЛОПЕДІЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА СУЧАСНОГО ЕКСЛІБРИСУ № 30, (ПОРТУГАЛІЯ). КНИГА РОКУ 2001-2002, АМЕРИКАНСЬКА СПІЛКА КОЛЕКЦІОНЕРІВ ЕКСЛІБРИСУ ТА ПРОЕКТАНТІВ, (США). НАГОРОДИ; 2 - МІЖНАРОДНЕ ГРАФІЧНЕ ЗМАГАННЯ ЕКСЛІБРИСУ, ГЛІВІЦЕ - 97, ПОЛЬЩА. (1997.МЕДАЛЬ). СПІЛКА ХУДОЖНИКІВ УКРАЇНИ, ЛЬВІВ, УКРАЇНА. (1998 ДИПЛОМ). 18 - МІЖНАРОДНЕ БІЕННАЛЕ СУЧАСНОГО ЕКСЛІБРИСУ, МАЛЬБОРК, ПОЛЬЩА. (2000.МЕДАЛЬ). "МІЖНАРОДНА ВИСТАВКА МАЛОГО ДРУКУ 2001" ШТАТ КОННЕКТИКУТ, ЦЕНТР ГРАФІЧНИХ МИСТЕЦТВ, НОРУОЛК, США. (ПРИЗ ТА ПРИЗ ЗАКУПКИ). МОНРЕАЛЬСЬКЕ МІЖНАРОДНЕ БІЕННАЛЕ МАЛОГО ДРУКУ, 2002 КАНАДА. 1-МІЖНАРОДНЕ БІЕННАЛЕ ЕКСЛІБРИСУ - СОФІЯ ' 03, БОЛГАРІЯ. (ПРИЗ СПОНСОРА) ПЕРШЕ МЕЖНАРОДНЕ ЕКСЛІБРИС ЗМАГАННЯ - АНКАРА 2003, ТУРЦІЯ. (ПРИЗ СПОНСОРА) Його роботи зберігаються у музеях, приватних збірках по всьому світу та на сторінках книжок видавництва "Теза". Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/115.Hrapov_Sergij/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/115.Hrapov_Sergij/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/116.Vasylenko_Anatolij/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/116.Vasylenko_Anatolij/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/117.Telets_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/117.Telets_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDТернавська Оксана Іванівна Малювала з дитинства і добре знала чим займатиметься у майбутньому. Незважаючи на деякий опір з боку люблячих батьків, котрі вважали професію художника не зовсім вдалим вибором для дівчини, все ж таки пішла за покликанням. Закінчила Київський художньо-промисловий технікум (художнє оформлення). Пізніше — Київський поліграфічний інститут (книжкова графіка). Займалась розробкою логотипів, фірмових знаків, макетів обкладинок книжок, люструванням та макетуванням книжок, листівок, марок, конвертів, художніх та рекламних плакатів. Але основним напрямком роботи стало оформлення та ілюстрування книжок у співпраці із видавництвами: «Махаон-Україна», «Літера», «Аконіт», «АСК», «Теза», «Марка України» та ін. Лауреат призу імен Георгія Нарбута за кращу українську марку 2003 року. Член НСХУ. Приймала участь у національних та міжнародних виставках і конкурсах. Персональні виставки: 1997, 1999 р. — Культурологічний центр України в Лаврі. 2004 — галерея «Майстерня, арт-клуб "44"» 2009 — галерея «Мистецька вітальня» (академічна бібліотека ім. Вернадського) Особливе місце у житті та творчості займає живопис. Живопис — приватна територія. Це можливість поринути у іншу реальність. Картини-настрої, вони існують завдяки мінливості співвідношення кольору і тону у просторі. Пастозні мазки, гротескові образи, колористична гама надають можливість створювати особливий світ, обмежений рамкою, який дихає власним життям. Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/118.Tarnavska_Oksana_Ivanivna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/118.Tarnavska_Oksana_Ivanivna/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/119.Vanifatova_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/119.Vanifatova_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDЯ люблю малювати. Як, мабуть, всі, любила в дитинстві роздивлятися малюнки в книжках, "вдосконалюючи" їх. Чесно кажучи, до читання справа доходила не завжди, замість того я вигадувала свої версії історій. Трохи подорослішавши, знову зацікавилася люстраціями. Тоді картинки здалися мені вже іншими — це було нове знайомство, адже в них тепер була не тільки праця художника, але ї моя пам'ять про власні в дічуття. Пішла до художньої школи. Цікавилась міфологію та фентезі, час від часу щось малювала "для себе" за мотивами не памятаю вже зараз чого. Малювала під час занять у школі, коли було нецікаво, та в стінгазетах. А ще знову почала читати казки "для молодшого та середнього шкільного віку" вже будучи абітурієнтом. Що справа люстратора легка, швидка приємна, мені здавалось до першої спроби щось конкретне проілюструвати. Адже саме таке враження справляли малюнки, та й видання в цілому, — ті , що мені подобалися, з дитинства, своєю технікою, влучністю простотою образів. Як завжди буває, теорія з практикою "трошки" розійшлися. Зараз можу сказати, виходячи з власного досвіду: ця справа дуже приємна, але потребує повної самовіддачі , як, втім, будь-що вартісне, а ще досвід. Я почала займатись книжковою графікою випадково, приблизно 2 роки тому. Прийшла озвучувати співом казки, отримала рукопис. Перша люстація була до однієї з химерних казок Сашка Лірника "Про Степана Сороку, його жінку відьомське кодло", хоча до друку від неї дійшло тільки крило вітряка, поєднавшись з роботою Олега Петренка-Заневського, мене ця спроба не розчарувала, а скоріше припросила вчитися робити нові кроки. Помалювала рік у доброму дитячому журналі "Соняшник", який стимулював активно розвиватися, дав поштовх до професійної діяльності у цій сфері, а зараз, на жаль, не видається, сподіваюсь, що тимчасово. Потім почала люструвати книги, серед яких зовсім різн, але однаково живі казки Лариси Денисенко про Цюцю П. (у двох томах :) ) та Сашка Дерманського "Танок чугайстра" займають чільне місце. Просунувшись у своєму незнанні в напрямку розуміння та майстерності лише на трошки, маю багато ідей, вчуся у всіх, поступово опановуючи прийоми досвічених, шукаючи свої техніки, принципи. Досвіду вже трошки набралася, але коли починаєш щось осяггати, площа неосягненого зростає пропорційно, і від цього стає ще цікавіше. Олена Шикура спеціально для "Тези"  Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/120.SHykura_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/120.SHykura_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/121.Gryshchenko_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/121.Gryshchenko_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDКорнелія Функе — одна з найулюбленіших і найпопулярніших письменниць серед дітей та підлітків не лише в Німеччині, а й у багатьох інших країнах світу: Австрії, Швейцарії, Канаді, США, Австралії, Великій Британії… Вона — автор понад чотирьох десятків книжок, багато з яких удостоєно високих національних та міжнародних літературних відзнак. Народилася Корнелія Функе 1958 року. Здобула педагогічну освіту, працювала вихователькою. У Гамбурзькому інституті дизайну опанувала секрети мистецтва книжкової графіки і, перше ніж писати самій, проілюструвала десятки книжок для дітей. Name: Cornelia Funke Born: 1958 Lives: Los Angeles, USA Where did you grow up? In Dorsten, a little town in the midst of Germany (not very pretty). What were you like at school? Good - and not ambitious (which means, quite lazy) but I loved to write essays, though always too long and not always strictly on the topic, and English. What did you want to be when you grew up? I wanted to be an astronaut, later on a pilot or live with the Red Indians. I was quite serious about all these plans. What did you do after you left school? I studied Education (the most stupid idea of my life), because I wanted to work in some way with children, not as a teacher, but as a social worker. I think, I wanted to make the world a better place, but I found out, that you can't live against your gifts. And my gifts are writing and drawing. I nevertheless learned very much about children, when I worked as a social worker. I still have the greatest respect for the ones, I met in those years - and they all had bad, bad things to deal with, and did it so bravely. In The Thief Lord I tried to describe, how much children can care for each other even under the worst circumstances, even if they are left alone by their parents. Why did you begin writing/illustrating? As I said above, you shouldn't ignore your gifts - so after having worked as a social worker for about three years I became an illustrator, and when I never got stories I liked, I started to write them myself - and discovered my passion for writing is much bigger than for illustrating. How would you describe your books? They are stories. I am a storyteller. Where do your ideas come from? From everywhere and nowhere, from outside and inside. I have so many, I won't be able to write them down in one lifetime. What is your ideal place and time for writing/illustrating? I can write everywhere (illustrating is a different thing, you need your material). My favourite place for writing at the moment is a small table in a small house in Malibu, California, straight at the Pacific, where dolphins and pelicans pass and I hear the ocean. Which book would you most like to have written? Oh, of course everything from Shakespeare - and then T. H. White: The Once and Future King. What is your favourite film? Gods and Monsters by Bill Condon, with Ian McKellen, Lynn Redgrave and Brendan Fraser (but I warn you, it is rather boring for children!) What is your favourite music? Henry Purcell (weird, my son would say) and Neil Young - oh yes, and I like Annie Lennox. What is the funniest joke you know? It doesn't work in written form, but it has to do with two hippos, the three kings and Bethlehem What is your most precious memory? The birth of my two children of course - but in the past two years so many precious memories have piled in my heart, that for the rest I can't choose one anymore. They are all about meeting people, finding new friends, working together. My memories of the past two years are like a box of treasures, and I am sure, there will be a time, where I will like to open it and look at them still shining. What are you most proud of? Very easy. My two children, Anna and Ben What is your advice for aspiring authors/illustrators? Read - and be curious. And if somebody says to you:? Things are this way. You can't change it.' don't believe a word (Shel Silverstein put this much better in a poem).Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/122.Funke_Kornelija/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/122.Funke_Kornelija/Screen.Page1.html?Scheme=IDПрацює у видавництві художником та дизайнером — розробляє серійне оформлення, поновляє обкладинки у відповідності до духу часу, ретушує малюнки в разі потреби і взагалі «майстер на всі руки» в нашому художньому цеху. А в якості художника малює яскраві чарівні обкладинки. Зокрема, повністю оформлює серію «ФФ», тобто — «Файна Фентезі». Федір працює для дітей та підлітків майже все свідоме життя. Багато років створював мультики на анімаційній студії «Борисфен». Потім був головним художником підліткового часопису про комп’ютерні ігри «Мій ігровий комп’ютер» — з 2000 року до 2009. З 2010 року прийшов у «Тезу», і ми дуже тішимося, що він приєднався до нашої команди. Знається на орнаменталістиці, каліграфії, любить малювати веселі карикатури. Однаково вправно малює «руками» та на комп’ютрі, отже, володіє повним набором умінь та вподобань для того, щоб створювати гарні дитячі книжки.Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/123.Sergeev_Fedir/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/123.Sergeev_Fedir/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/124.Nimenko_Maksym/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/124.Nimenko_Maksym/Screen.Page1.html?Scheme=IDІван Андрусяк Дата народження: 28 грудня 1968 р.  Освіта: Івано-Франківський державний педагогічний інститут ім. В. Стефаника, філологічний факультет (1992); Українська академія державного управління при Президентові України (1997); The University of North London (1997, стажування).  Творчість: Автор поетичних книг «Депресивний синдром» (1992), «Отруєння голосом» (1996), «Шарґа» (1999), «Повернення в Ґалапаґос» (2001), «Сад перелітний» (2001), «Дерева і води» (2002), «Часниковий сік» (2004); книги прози "Вургун" (2005); політологічного есею «Блиск і злиденність української націонал-демократії» (1999, у співавторстві з Є. Петренком); збірника літературно-критичних статей «Літпроцесія» (2002); збірок перекладів вибраних віршів поляка Анджея Бурси «Усмішка горлом» (1999) та американця Е. Е. Каммінґса (у співавторстві з Катериною Борисенко, 2004); публіцистичної книги російської журналістки Анни Політковської «Друга чеченська» (2004).  В якості редактора, літературного редактора, упорядника, перекладача, автора передмов чи післямов тощо брав участь у підготовці до друку близько 70 книжок.    Співпраця: Журнали «Книжковий огляд», «Книжник-review», «Книжковий клуб плюс»; газети «Дзеркало тижня», «Без цензури», «Україна молода», «Народне слово» та ін.; інтернет-видання «Діалог»; низка видавництв. Постійний автор літературних часописів «Кур’єр Кривбасу», «Сучасність», «Березіль», «Слово і час», «Кальміюс»; член редколегії часопису «Кальміюс».    Літературні відзнаки: лавреат конкурсу видавництва «Смолоскип», літературних премій «Благовіст» та ім. Бориса Нечерди.    Членство: Асоціація українських письменників, Національна спілка журналістів України.    Сім’я: дружина Катерина Борисенко (літературознавець, поет, перекладач), син Іван, дочки Єлизавета і Стефанія. (інформація і фото з офіційного сайта Івана Андрусяка)  Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/126.Andrusjak_Ivan/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/126.Andrusjak_Ivan/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/127.Romanets_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/127.Romanets_Volodymyr/Screen.Page1.html?Scheme=ID Горева Євгенія Антонівна Пані Євгенія — легенда перекладацької школи в Україні. Вона — першокласний редактор перекладної літератури. Довгий час працювала редактором в дитячому видавництві Веселка та у видавництві Дніпро. Саме за її редакціїї побачили світ усі перекладені українською твори Міхаеля Енде. Її перу належать дві поетичні книжечки для дітей (українською мовою). Перекладає з англійської та німецької мов. Зокрема в її перекладі вийшли такі книжки: з німецької Міхаель Енде. Момо Джеймс Крюс. Мій прадідусь, герой і я Генріх Бель. Біла ворона Пауль Маар. Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу та інші. з англійської Скот О’Дел. Острів голубих дельфінів Памела Треверс. Мері Поппінс та інші.  Gorewa Eugenia Antoniwna Übersetzt aus dem Englischen und Deutschen. In ihrer Übersetzung wurden solche Bücher ausgegeben: aus dem Deutschen Michael Ende. Momo James Krüs. Mein Uhrgroβvater, der Held und ich Heinrich Belle. Weisse Krähe Paul Maar. Am Samstag kam das Sams zurück aus dem Englischen Scott O`Deil. Die Insel der blauen Delphine Pamela Travers. Mary Poppins Frau Eugenia ist eine Legende unter Übersetzer in der Ukraine. Sie ist eine erstklassige Redakteurin der übersetzte Literatur. Sie hat eine lange Zeit als Redakteurin bei dem Kinderverlag “Wesselka” und bei dem Verlag “Dnipro” gearbeitet. Gerade unter ihre Redaktion erschienen alle ukrainische Übersetzungen der Werke von Michael Ende und Ottfried Präussler. Sie hat auch zwei poetische Büchlein für Kinder geschrieben (auf Ukrainisch). Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/128.Goreva_Evgenija/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/128.Goreva_Evgenija/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/129.Sydor_Olga/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/129.Sydor_Olga/Screen.Page1.html?Scheme=ID Попович Євген Оксентович — Вікіпедія /**/ /**/ /**/ Попович Євген Оксентович Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук Попович Євген Оксентович (25 червня 1930 - 6 липня 2007) - видатний український перекладач Народився 25 червня 1930, село Межиріч Канівського району Черкаської області. Закінчив Канівське педагогічне училище (1951), Київський Державний Університет імені Тараса Шевченка (1956). За фахом - філолог-германіст. Працював журналістом (1956-1957), редактором та старшим редактором видавництва «Веселка» (1957-1967). З 1967 року - на перекладацькій роботі. Перекладав з німецької мови на українську прозові твори німецькомовних письменників: Г.Лессінґа, Йогана Вольфганґа фон Ґете, Е.Т.А.Гофмана, Генріха Белля, Томаса Манна, Германа Гессе, Е.М.Ремарк, Макса Фріша, Мартіна Вальзера, Франца Кафки, Людвіґа Вітгенштайна. Перекладав також німецькомовні твори Ольги Кобилянської. Член Спілки письменників України з 1968 року. Лауреат Літературної Премії України імені Максима Рильського та премії імені Миколи Лукаша. Дев’ять видатних романів ХХ ст. Г. Белля, М. Вальзера, Г. Гессе, М. фон дер Грюна, Ф. Кафки, Е. М. Ремарка, Й. Рота, М. Фріша, Е. Юнгера, перекладені Євгеном Поповичем з німецької мови було опубліковано з 1960 по 1977 р. на сторінках журналу «Всесвіт» В 2006 році Є.Попович передав свою бібліотеку до фондів НаУКМА. Дружина Євгена Поповича Ольга Сенюк також перекладач, — вона переклала зі шведської Сельму Лаґерлеф, Астрід Ліндґрен. [ред.] Нагороди Літературна премія України імені Максима Рильського Премія імені Миколи Лукаша [ред.] Переклади "Гра в бісер", Герман Гессе "На Західному фронті без змін", Еріх Марія Ремарк (Ремарк Е.М. Твори в 2-х томах. - К.: Дніпро, 1986) "Три товариші", Еріх Марія Ремарк (Ремарк Е.М. Твори в 2-х томах. - К.: Дніпро, 1986) "Тріумфальна арка", Еріх Марія Ремарк (Ремарк Е.М. Твори в 2-х томах. - К.: Дніпро, 1986) "Чорний обеліск", Еріх Марія Ремарк (Ремарк Е.М. Твори в 2-х томах. - К.: Дніпро, 1986) "Маріо і чарівник", Томас Манн "Тоніо Креґер", Томас Манн "Смерть у Венеції", Томас Манн "Перевтілення", Франц Кафка "Верхи на кадобі", Франц Кафка "Імператорське послання", Франц Кафка Казки, Вільгельм Гауф Казки, Брати Грімм (разом з Сидором Сакидоном) [ред.] Джерела Відійшов у вічність Євген Попович Всесвіт: Некролоґ Помер перекладач Євген Попович Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/Попович_Євген_Оксентович Категорії: Українські перекладачі | Персоналії По | Народились 25 червня | Народились 1930 | Померли 6 липня | Померли 2007 Перегляди Стаття Обговорення Редагувати Історія Особисті інструменти Вхід / реєстрація if (window.isMSIE55) fixalpha(); Навігація Головна сторінка Поточні події Нові редагування Нові сторінки Випадкова стаття Участь Портал спільноти Кнайпа Довідка Пожертвування Пошук   Панель інструментів Посилання на статтю Пов'язані редагування Завантажити файл Спеціальні сторінки Версія для друку Постійне посиланняЦитувати статтю Остання зміна цієї сторінки: 16:37, 1 травня 2008. Вміст доступний згідно з GNU Free Documentation License. Політика конфіденційності Про Вікіпедію Умови використання if (window.runOnloadHook) runOnloadHook(); Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/131.Popovych_Evgen/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/131.Popovych_Evgen/Screen.Page1.html?Scheme=IDREFERENCE Halyna Kyrpa – poet (author of three books of collected poetry and children’s books), interpreter (translates from German, Swedish, Norwegian, Danish, Bielorussian languages). Translated from Norwegian: Knut Hamsun. Pan. Glahns dцd. Pе gjengrodde stier. Jo Tenfjord. Det er ikke alltid lett е vaere julenisse heller. Einar Okland. Ut е gе. Fam Ekman. Kattens skrekk. Tormod Hangen. Zeppelin. Klaus Hagerup. Markus og Diana. Markus og gjentene. Eve-Marie Lund. Engletyven. Translated from Swedish: Jan Ekholm. Hurra fЦr Ludvig Lurifax! Gunnel Linde. Vov, sa mamma – grr, sa pappa. Inger Sandberg. Lilla spцket Laban. Selma Lagerlцf. Den heliga natten. Maria Gripe. Glasblеsarns barn. Elvis Karlsson. Ulf Stark. Kan du vissla Johanna. Min syster дr en дngel. Nдr pappa visade mej vдrldsalltet. (Are not published). Astrid Lindgren. Allrakдraste syster. Gцsta Knutsson. Pelle Svanslцs-bцcker. Elsa Beskow. Beate-Sofies friare. Christine Falkenland. Min skugga. Torgny Lindgren. Legender (2). Poems by: Siv Widerberg, Pдr Lagerkvist, Bo Setterlind, Gunnar Ekelцf, Edith Sцdergran, Harry Martinson, Vilgelm Ekelund, Erik Blomberg, Werner Aspenstrцm, Elmer Diktonius, Ingrid Sjцstrand, Hugo Hamilton, Britt G. Hallqvist, Barbro Lindgren, Marianne Sandels. Translated from Danish: Poems by Otto Helsted. Benny Andersen. Alle historierne om Snшvsen. Gorm Henrik Rasmussen. Mеneknaegten. Knurremurre. H. C. Andersen. Eventyr. Lisbet Torp. Sange. Translated from German: James Krьss. Florentine. Gьnter Gцrlich. Eine Anzeige in der Zeitung. Werner Heiduczek. Der kleine hдslige Vцgel. Poems by: Ingeborg Bachmann, Christine Busta, Fridrich Schiller, Moritz Hartmann, Wilhelm Szabo. Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/132.Kyrpa_Galyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/132.Kyrpa_Galyna/Screen.Page1.html?Scheme=ID Олекса Логвиненко Народився 31 березня 1946 р. у с. Товмач на Черкащині. Після навчання на факультеті іноземних мов (відділ перекладачів) Київського державного університету ім. Т. Шевченка працював коректором, редактором, завідувачем редакцією зарубіжної літератури, заступником головного редактора в українських видавництвах та журналі іноземної літератури “Всесвіт”. У 1993 -1998 рр. - один із засновників і виконавчий директор видавництва “Основи”. Нині - заступник головного редактора журналу “Киїів”. Член Національної Спілки письменників України. Автор численних перекладів українською мовою (з німецької та англійської) для видавництв, журналів, театрів, радіо, телебачення. Окремими виданнями вийшло близько 40 романів та повістей зарубіжних авторів. Серед них: Г. Бьоль “Дбайлива облога”, М. Вальзер “Робота душі”, П. Гандке “Жінка-лівша”, Г. Гартунг “Ми, Майзегаєри”, Г. Гессе “Сіддхартха”, Г. Грас “Бляшаний барабан”, Ф. Дюренмат “Правосуддя”, “Вавилонська вежа”, “Лабіринт”, “Мінотавр”, Н. Еліас “Процес цивілізації”, З. Ленц “Урок німецької”, Ф. Кафка “Щоденники 1910-1923”, Е. Канетті “Засліплення”, “Маса і влада”, Б. Келерман “Тунель”, Г. Крушель “Рятуйте мене, хто може”, К. Рансмайр “Останній світ”, Дж.Д. Селінджер “Ловець у житі”, В. Скотт “Пертська красуня”, Р. Стаут “Дзвінок у двері”, Л.Франк “Сліва, де серце”, М. Фріш “Homo Фабер”, К. Функе “Володар над злодіями”, Г. Уелс “У безодні”, І. Шоу “Хіб по воді” (у співавторстві з В. Мусієнком), Е. Штріттматтер “Тінко”, “Новеньке про пана Белло” П. Маара, “Іграїна безстрашна” К. Функе, “Скоґландія” К. Бойє “Синє озеро сьогодні зелене” Ю.Трайбер та ін. Нагороджений літературною премією імені Миколи Лукаша за переклад роману К. Рансмайра “Останній світ” (1993 р.), літературною премією Відомства Федерального канцлера Республіки Австрія за переклад твору Норберта Еліаса “Процес цивілізації” (2003 р.), премією Імені Максима Рильського за високохудожні переклади творів зарубіжних авторів (2006 р.). Oleksa Lohvynenko Oleksa Lohvynenko ist 1946 geboren. 1965-1970 studierte Germanistik an der Universität in Kyiw. Im Anschluß Mitarbeit in verschiedenen ukrainischen Verlagen als Korrektor, Lektor, Lektoratsleiter, stellvertretender Cheflektor, Verlagsleiter. Zur Zeit ist er stellvertretender Cheflektor in der Monatszeitschrift “Kyiw”. Oleksa Lohvynenko hat zahlreiche Übersetzungen für verschiedene Verlage, Zeitschriften, TV, Theater und Rundfunk gemacht, circa 40 Bücher deutsch- und englischsprachiger Autoren ins Ukrainisch übersetzt (darunter “Fürsorgliche Belagerung” von H. Böll, “Masse und Macht”, “Die Blendung” von E. Canetti, “Justiz”, “Labyrinth”, “Turnbau”, “Physiker”, “Minotaurus” von F. Dürrenmatt, “Über den Prozeß der Zivilisation” von N. Elias, “Links, wo das Herz ist” von L. Frank, “Homo Faber” von M. Frisch, “Herr der Diebe” C.Funke, “Die Blechtrommel” von G.Grass, “Die linkshändige Frau” von P. Handke, “Wir Meisegeiers” von H. Hartung, “Siddhartha” von H.Hesse, “Tagebücher 1910-1923” von F. Kafka, “Der Tunnel” von B. Kellermann, “Deutschstunde” von S. Lenz, “Seelenarbeit” von M. Walser, “The Election” von Sh. Markman, “The Fair Maid of Perth” von W. Scott, “The Catcher in the Rye” von J.D. Salinger, “Bread upon the Waters” von I. Shaw u.a.), “Neues von Herrn Bello” von P. Maar, “Igraina ohne Furcht” von C. Funke, “Der blaue See ist heute grün” von J.Treiber und “Skogland” von K. Boie ins Ukrainische übersetzt. 1993 erhielt Oleksa Lohvynenko den literarischen Mykola-Lukasch-Preis für die Übersetzung des Romans “Die letzte Welt” von Christoph Ransmayr als die beste Übersetzung des Jahres 1992 in der Ukraine. 2003 wurde ihm eine Prämie des Bundeskanzleramtes der Republik Österreich für seine Leistungen als literarischer Übersetzer und 2006 der literarische Maksym-Rylskyi-Preis für sein Übersetzerschaffen zuerkannt.Tue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/133.Logvynenko_Oleksa/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/133.Logvynenko_Oleksa/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 01 Apr 2008 15:34:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/134.Mokrovolskyj_Oleksandr/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/134.Mokrovolskyj_Oleksandr/Screen.Page1.html?Scheme=IDJutta Treiber http://de.wikipedia.org/wiki/Jutta_TreiberSun, 30 Mar 2008 18:24:19 +0300http://www.teza.in.ua/Author/99.Trajber_JUta/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/99.Trajber_JUta/Screen.Page1.html?Scheme=IDUlf Stark Ulf Stark born 1944 is one of Sweden’s best-known authors. He has written something in the region of thirty books and has been translated into twenty-five languages. In everything Ulf Stark writes he mixes high and low, the ordinary and the impressive, with a joyful lack of respect. Often he writes about his own childhood and about his father. Ulf Stark?s writings are many-sided. He writes everything from picture books to novels for young readers. He has reworked several of his books into film scripts and has been awarded many prestigious prices such as the August price, Deutsche Jugendliteraturpreis and also an Emmy for an original script for a Danish television series. “Humour and courage to face life” are words of the used about his books. “He wants to lure out dazzling life” was the headline of an interview with him. Ulf Stark is never sentimental. “I think grief has to be included so that the joy is clear” he has said. And his feeling for life is never as strong as it is when in the proximity of death, whether of a beloved dog or a grandfather.Sun, 30 Mar 2008 18:23:17 +0300http://www.teza.in.ua/Author/98.Stark_Ulf/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/98.Stark_Ulf/Screen.Page1.html?Scheme=IDГаланина Юлия Евгеньевна Родилась в поселке Багдарин Баунтовского района республики Бурятия в семье геологов. В семь лет перехала в поселок Нижнеангарск Северобайкальского района республики Бурятия. Училась сначала в восьмилетней, а затем в средней школе Нижнеангарска. Закончила школу с серебряной медалью. Поступила в Иркутский государственный университет на исторический факультет. Специализация: археология. После окончания университета уехала с семьей в поселок Таксимо Муйского района республики Бурятия. Работала там в школе, потом в администрации. Сейчас живу в Иркутске. Замужем. Двое сыновей. Муж - ихтиолог, аквариумист. Такие дела.Sun, 30 Mar 2008 18:22:03 +0300http://www.teza.in.ua/Author/96.Galanina_JUlija/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/96.Galanina_JUlija/Screen.Page1.html?Scheme=IDSun, 30 Mar 2008 17:46:33 +0300http://www.teza.in.ua/Author/95.Rylska_Renata/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/95.Rylska_Renata/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 18:16:21 +0200http://www.teza.in.ua/Author/94.Mykolajchuk_Alisa/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/94.Mykolajchuk_Alisa/Screen.Page1.html?Scheme=IDДиректор Вінницького медичного коледжу ім. академіка Д. К. Заболотного. Доктор медичних наук. У 1984 році закінчив педіатричний факультет Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова. Керував Бершадським медичним училищем. Цікавиться архіологією та історією української культури. Популяризує українську історію, зокрема знахідки трипільської доби.Tue, 11 Mar 2008 18:13:15 +0200http://www.teza.in.ua/Author/93.Andrievskyj_Ivan_JUrijovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/93.Andrievskyj_Ivan_JUrijovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 17:06:17 +0200http://www.teza.in.ua/Author/92.Obertjuh_JUrij_Volodymyrovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/92.Obertjuh_JUrij_Volodymyrovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 17:05:39 +0200http://www.teza.in.ua/Author/91.Kravtsiv_M_F/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/91.Kravtsiv_M_F/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 17:05:01 +0200http://www.teza.in.ua/Author/90.Skoromna_O_I/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/90.Skoromna_O_I/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:52:02 +0200http://www.teza.in.ua/Author/88.Djachenko_Sergij/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/88.Djachenko_Sergij/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:50:20 +0200http://www.teza.in.ua/Author/87.Evchuk_Oksana/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/87.Evchuk_Oksana/Screen.Page1.html?Scheme=IDУкраїнські письменники, пишуть російською мовою. НАЙКРАЩІ ПИСЬМЕННИКИ-ФАНТАСТИ ЄВРОПИ, 2005. Сумарний наклад їхніх книжок перевищив 1 000 000 примірників. Члени спілок письменників України і Російської Федерації. Майже всі їхні твори відзначено призами. Сергій Дяченко (1945) — у минулому лікар, психіатр і кандидат біологічних наук, керував науково-дослідницькою лабораторією в Москві. По закінченню Всесоюзного Державного інституту кінематографії (сценарний факультет) займається літературою, журналістикою і сценаристикою. Автор сценаріїв багатьох науково-популярних і художніх стрічок, серед яких найвідоміші «Микола Вавілов», «Голод-33», «Гетьманські клейноди». Член Спілки кінематографістів. Лауреат Державної премії України, лауреат вітчизняних і міжнародних кінофестивалів. Захоплюється бадмінтоном, підводним туризмом, брав участь у багатьох наукових і археологічних експедиціях підвищеної складності, у тому числі на Тихому океані. Марина Дяченко (1968) — актриса театру і кіно, телеведуча. Закінчила Київський Театральний інститут і викладала мистецтво сценічної мови. Захоплюється плаванням, підводним спортом, подорожами. Мешкають у Києві, одружені, мають доньку Анастасію. Дяченки стверджують власну тему і власного героя. Їхня тема — це вибір у скрутних, часом нелюдських умовах. Їхній герой — це людина, яка незалежно від обставин залишається людиною. Тільки справжня любов — до жінки, до світу, до свободи — уможливлює правильний вибір і відповідальність за цей вибір. Дія, близька до детективної, психологічна глибина та фантастичні припущення — усе це, поєднане в Дяченкових творах, висвітлює таємниці нашої підсвідомості, наче спалах блискавки. Дяченки плідно працюють — щороку з'являються їхні нові твори. Критики одностайно відзначають кінематографічний потенціал їхніх речей. Сьогодні Дяченки працюють над своїми першими екранізаціями (романи “Відьомська доба”. “Ритуал”, деякі казки). Майже кожна нова річ подружжя стає подією в літературному житті, одержує премії та нагороди. Загалом їх більше 40 (!). На Загальноєвропейській конференції “Єврокон” у Глазго в 2005 році голосуванням представників 24 країн Марину і Сергія Дяченків визнано найкращими письменниками-фантастами Європи.Марина і Сергій Дяченки — письменники, співавтори, пишуть переважно в жанрі фантастики. Їхні книги видано і перевидано загальним накладом більш як мільйон примірників. Чимало творів Марини і Сергія Дяченків відзначено призами, в тому числі за внесок у розвиток фантастики. Вони лауреати близько 50 літературних премій (“Аеліта”, “АВС-премія”, “Інтерпрескон”, “Сигма-Ф”, “Кадуцей”, “Бронзовий равлик”, “Меморіальна премія Кіра Буличова”, “SFINKS” та ін.). На європейській конференції фантастів “Єврокон-2005” у Ґлазґо (Шотландія) голосуванням представників 24 країн Марину і Сергія Дяченків визнано найкращими письменниками-фантастами Європи.     Відгуки про авторів і книги “…з археологічних розкопок душі Дяченки видобувають живу воду, і тоді — таке відчуття, що ось-ось зрозумієш головне. Це власне, про будь-який з їхніх творів.” Костянтин Родик, Книжник-Review “…якщо ви помітили тріщинку в особистому житті — Дяченки стають ліками.” Костянтин Родик, Книжник-Review “Якось у телеефірі на дзвінок у студію “Що ви порадите почитати з психології?” я відповів: “Дяченків”. Костянтин Родик, Книжник-Review “Тексти Дяченків — як психоаналітичні тести; у перебігу читання хочеться стати кращим, “написати листа мамі”. Але, якщо хтось не знає, Дяченки — це не якийсь там імперативно-нудний моральний кодекс. Це — історії рівня «Основного інстинкту» Пола Верхувена або трилерів Стівена Кінга.” Костянтин Родик, Книжник-Review “…дитячий детектив ПРИГОДИ МАРІЙКИ МИХАЙЛОВОЇ — це класно, цікаво, весело й зовсім не одноманітно.” Анастасія Богуславська, Книжник-Review “Читайте дітям книжки Марини та Сергія, бо вони (ї книжки, і їхні автори) роблять наш світ теплим.” Книжник-Review “Кияни та найпопулярніші фентезисти СНГ Марина та Сергій Дяченки вже давно розпочали дрейф від вигаданих країн, які давали можливість глибше досліджувати наші реальні психологічні проблеми, до жорстких реалій сьогодення.” Дмитро Стус, Книжник-Review “АРМАГЕД-ДІМ” став непочутим пророцтвом-передбаченням-криком цивілізаційної неготовності до близьких випробувань, які накликалися всіма можливими засобами, але в котрі вірилося так само, як у близьке знайомство з інопланетянами.” Дмитро Стус, Книжник-Review “ДОЛИНА СОВІСТІ — новий роман Марини та Сергія — саме про це , про відповідальність сильних (вроджених психологічних лідерів) за свою силу в світі людей.” Дмитро Стус, Книжник-Review “Життя — та ж Долина, й усім нам доводиться її долати. Проте в яку б мушлю не заховалася людина, рано чи пізно її буде вирвано звідти невідворотними обставинами.” Дмитро Стус, Книжник-Review “Современники Гоголя — звучит? Запомните эту сумасшедшую мысль: мы — современники Марины и Сергея Дяченко.” Константин Родик, Політика і культура “Интерес к человеку, к глубинам его души — главная тема любого произведения Дяченко. Нестандартная ситуация (создаваемая специфическими средствами жанра) служит авторам чем-то вроде проекционного фонаря — и на фоне обіденной жизни вдруг проявляются серьезнейшие метафизические коллизии.” Виталий Каплан, Новый мир “Прекрасные авторы — супруги Дяченко из Киева (по первым профессиям он — психиатр, она — актриса), пишущие в оригинальном синтезном жанре, где почти детективная остросюжетность сочетается с психологизмом и элементами фантастики, и тем самым, как вспышками молний, освещаются тайники человеческого подсознания.” Владимир Леви “Читатель Дяченко может спорить с ними, принимать одни романы и отвергать другие, но он обязательно прочтет каждую новую их книгу. Потому что эти писатели, в отличие от многих и многих фантастов, сохранили способность удивляться и удивлять.” Михаил Назаренко, Реальность чуда (о книгах Марины и Сергея Дяченко) “Они создали свой мир, но не стали его пленниками. За десять лет они выросли из талантливых дебютантов в замечательных писателей… Они умеют задавать вопросы и давать на них бескомпромисные ответы.” Михаил Назаренко, Реальность чуда (о книгах Марины и Сергея Дяченко)  Твори (основні) романи Олена й Аспірин. — Видавництво “Теза” — 2006. — ISBN 966-8317-52-1 Дика енергія. Лана. — Видавництво “Теза” — 2006. — ISBN 966-8317-77-7 Пещера. — Эксмо. — 2003. — 4-е изд. — ISBN 5-699-04575-9 Ведьмин век. — Эксмо. — 2005. — 4-е изд. — ISBN 966-8317-49-1 Армагед-дом. — Олма-Пресс. — 2000. — 4-е изд. — ISBN 5-224-00905-7 Привратник. — Эксмо. — 2002. — ISBN 5-699-04354-3 Шрам. — Эксмо. — 2002. — 4-е изд. — ISBN 5-04-010304-2 Преемник. — Эксмо. — 2005. — 4-е изд. — ISBN 5-699-12536-1 Авантюрист. — Эксмо. — 2005. — 4-е изд. — ISBN 5-699-11186-7 Скрут. — Эксмо. — 2005. — 4-е изд. — ISBN 5-699-10480-1 Казнь. — Эксмо. — 2004. — 4-е изд. — ISBN 5-699-05270-4 Магам можна все. — Эксмо. — 2001. — 4- изд. — ISBN 5-04-006987-1 Долина совести. — Эксмо. — 2001. — 4-е изд. — ISBN 5-04-008622-9 Пандем. — Эксмо. — 2003. — ISBN 5-699-02567-7 Варан. — Эксмо. — 2004. — ISBN 5-699-05978-4 дитячі та юнацькі Габріель і сталевий Лісоруб. — Теза, 2005. — ISBN 966-8317-49-1 Пригоди Марійки Михайлової. — Теза, 2005. — ISBN 966-8317-48-3 Ритуал. — Эксмо, 2004. — 8-е изд. — ISBN 5-699-05979-2 Ключ від королівства. — Джерела-М, 2005. — ISBN 966-7831-99-Х Королівська обіцянка. — Джереал-М, 2005. — ISBN 966-365-036-2 Повітряні рибки. — А-ба-ба-га-ла-ма-га. — 2004. — ISBN 966-7047-48-2 Про Дяченків Михайло Назаренко. Реальність чуда. о книгах Марины и Сергея Дяченко. — Мой компьютер, Тезис. — 2005. — ISBN 966-8317-64-5 Переклади англійською Baloon Fish. — A-ba-ba-ha-la-ma-ha, 2004. — ISBN 966-7047-48-2 польською Czas wiedzm. — Solaris, 2003. — ISBN 83-88431-68-4 Dolina sumlenia. — Solaris, 2003. — ISBN 83-88431-80-3 Armaged-dom. — Solaris, 2004. — ISBN 83-88431-52-8 Magom wolno wszystko. — Solaris, 2005. — ISBN 83-89951-10-X українською Олена й Аспірин. — Видавництво “Теза” — 2006. — ISBN 966-8317-52-1 Дика енергія. Лана. — Видавництво “Теза” — 2006. — ISBN 966-8317-77-7 Габріель і сталевий Лісоруб. — Теза, 2005. — ISBN 966-8317-49-1 Пригоди Марійки Михайлової. — Теза, 2005. — ISBN 966-8317-48-3 Ключ від королівства. — Джерела-М, 2005. — ISBN 966-7831-99-Х Королівська обіцянка. — Джереал-М, 2005. — ISBN 966-365-036-2 Брамник. — Джерела-М. — 2005. — ISBN 966-365-049-4 Шрам. — Джереал-М, 2006. Відьомська доба. — Кальварія, 2000. — ISBN 966-7092-57-7 та ін.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/1.Djachenko_Maryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/1.Djachenko_Maryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDПауль Маар нароxдився 1937 року в Швайнфурті. Вивчав малярство та історію мистецтва. Один із найпопулярніших і найбагатогранніших німецьких дитячих і молодіжних авторів. Пише романи й вірші, сценарії та п’єси, ілюструє й перекладає. Саме він вигадав потішного Суботика, про якого згодом створено захопливий фільм. Творчість Пауля Маара відзначено багатьма нагородами, в тому числі Німецькою літературною премією (за “Суботика в небезпеці”), Австрійською державною премією, премією братів Грімм, премією Фрідріха Рюкерта, а також найпрестижнішою в німецькій літературі для юних — Почесною премією за весь творчий доробок автора. Книги Пауля Маара українською • Пан Белло і блакитне диво (перший переклад у світі!) • Що не день, то субота • Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу (вперше українською!) • Китобус, або Нові цятки для Суботика (вперше українською!)Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/2.Maar_Paul/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/2.Maar_Paul/Screen.Page1.html?Scheme=IDДитячий письменник. Пише в жанрах чарівна казка, чарівна повість, фентезі, публіцистика. Є автором віршів та оповідань для дітей. Повне ім'я Дерманський Олександр Степанович. Народився 28 листопада 1976 р. в с. Гайворон Володарського району на Київщині. Закінчив філологічний факультет (українське відділення) НПУ ім. М. Драгоманова. З 2001-го р. літературний редактор дитячого журналу „Стежка”, де й опублікував свої перші твори. З 2006-го р. Член НСП України. Відзнаки: Лауреат Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв “Коронація слова” (2003, 2004). Лауреат міжнародного конкурсу рукописів “Дитячий портал” (2006, 2008). Лауреат Всеукраїнського конкурсу на кращі прозові твори для дітей "Золотий Лелека" (2008). Основні твори: «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська» (2004) «Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги» (2005) «Бабуся оголошує війну» (2006) «Чудове Чудовисько» (2006) «Життя видатних дітей» (2007) «Танок Чугайстра» (2008) «Царство Яблукарство» (2009) «Чудове чудовисько в країні жаховиськ» (2010) «Корова часу» (2010) аудіо- та інтерактивні книжки за мотивами творів. Автобіографія Народився я, Дерманський Олександр Степанович, 28 листопада 1976 року в невеликому селі Гайворон Володарського району на Київщині. Мій батько, Сепан Володимирович, за фахом агроном, мама, Лілія Миколаївна, – вчителька. Маю ще двох братів – старшого та молодшого. До школи я ходив у райцентр. Навчався У Володарській середній школі №1. Вже тоді робив перші спроби писати вірші, проте спочатку не ставився до цього заняття серйозно, а тим більше не думав, що колись буду письменником. З часом поетичні захоплення були витіснені звичайними хлопчачими забавами. Але я ніколи не переставав дружити з книгою. Читав із задоволенням і багато, поринаючи у світ казок та легенд, повістей та романів. До віршування ж повернувся, вже коли навчався на четвертому курсі НПУ ім. М. Драгоманова, факультеті української філології, куди вступив 1994 року. 1999 року отримав диплом учителя української мови й літератури та зарубіжної літератури. Того ж року почав працювати за фахом у Київсьому технікумі електронних приладів. Працюю там і дотепер. У квітні 2001 року одружився з Соболєвою Тетяною Євгеніївною. Дружина за фахом - учителька фізичного виховання та тренер з легкої атлетики. Маємо доньку Владиславу, якій зараз чотири з половиною роки. Серйозно літературою почав займатися з 2001-го року, коли став літературним редактором дитячого журналу „Стежка”. Перші вірші для малечі опублікував саме в ньому ( № 16 2001 року). З того часу було надруковано в періодичних дитячих виданнях чимало моїх віршів, оповідань та казок. Дещо виходило під псевдонімами Сашко Володарський та Назар Діброва. Кожен твір намагаюся зробити легким, світлим та веселим. У жовтні 2004 року видавництво “Теза” в рамках серії “Пригодницька бібліотека” випустило в світ мою повість-казку “Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська”. В березні 2005 року був рекомендований до вступу в НСП України. Прийнятий у спілку в травні 2006 року. У квітні 2005 року мій роман “Король буків, або таємниця Смарагдової книги” було відзначено дипломом Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс “Коронація слова”. Влітку 2006 "Теза" видрукувала книжку-продовження пригод вужика Ониська — "Бабуся оголошує війну&quot. Навесні 2008 в "Тезі" вийшов "Танок чугайстра". Наразі готуються до друку нові книжки. Постійно друкуюся в журналі “Стежка”. Інтерв’ю з Олександром Дерманським для “Друга читача” Ви в дитинстві любили читати? Читати любив змалку. Не знаю, як було насправді, та чомусь здається, що ніхто й не вчив цьому, просто набридло просити старших, щоби почитали книжку, взяв і навчився читати собі сам. Важко пригадати, в якому віці це сталося, пам’ятаю одне: якось до нас у дім прийшли якісь батькові знайомі, мені дали газету, яку я мусив уголос читати. Гості щиро дивувалися: та він же ще малий!.. У нашій сім’ї всі читали багато: і мама-вчителька, й батько-агроном. Жили ми в селі, хата була велика, і нашим зі старшим братом обов’язком (бо на дівчат батькам не пощастило: народили трьох синів) було в ній прибирати. Ми це робили дуже довго, бо в кожній кімнаті мали по книжці. Так, паралельно могли читати дві-три книжки. А яка книжка в дитинстві була най-най-найулюбленіша? Взагалі читалося багато. Коли мова йде про улюблену книжку, я одразу згадую кавеенівський жарт, пам’ятаєте: “я прочитав три книги: першу… другу… і синю.” Якби це було про мене, то, мабуть, мені б найбільше припала до душі синя, а так… Дуже подобались “Малий і Карлсон…”, “Пеппі Довга-Панчоха” Астрід Ліндгрен, “Водяничок” Отфріда Пройслера, казкові повісті Анатолія Костецького, “Робінзон Крузо” Даніеля Дефо… Шалене враження було від книжки “Білий мустанг” Сата Ока, нащадка загнаних до резервації американських тубільців. У тій збірці кілька повістей про красивих і мужніх людей, їхню любов до своєї землі. Коли Ви почали писати? Та хто з нас у дитинстві не пробував писати вірші? Пробував писати і я. А ще, пригадую, школярем “творив” щось на зразок веселих, але не злих фейлетонів про декого з однокласників, і, коли покрадьки вивішував ту писанину на дошці оголошень, неподалік учительської, біля неї збирався добрячий натовп школярів і вчителів. Це відбувалося раз на тиждень, і всі певного дня вже чекали на чергову порцію жартів. Звісно, задля інтриги авторства я не вказував. Та й хто знає, раптом хлопці, про яких ішлося у тих творах, не дуже дружили з почуттям гумору? В будь-якому разі, то все мало статус забави, гри, думок про заняття письменством і близько не було. Вони закралися згодом, під час навчання в університеті. Звичайна історія: закохався – написав кілька віршів, а далі – наче щось перевернулося всередині: став віршами і говорити, і плакати, й дихати… За вечір, чи якихось дві-три години ночі міг написати кілька ліричних поезій. Це було справжнє захоплення, якась одержимість. Тоді, чи не вперше за життя, виникла чітка і свідома думка про те, що хочу робити в житті – я вирішив, що писатиму. Втім, навіть тоді творів для дітей у планах не було, як і прози узагалі, до речі. Тоді чому врешті саме дитяча література стала в центрі творчих зацікавлень? З дитячою літературою доля звела дещо випадково, якщо випадковості взагалі бувають. Влітку 2001 року я готувався стати батьком, тому сушив собі голову над тим, як покращити стан сімейного, учительського (читай жебрацького) бюджету. Плідних думок було небагато, та якось, проходячи повз розкладку з пресою, звернув увагу на дитячі видання. “Воно! – подумав собі. – Напишу кілька віршиків, занесу до якогось журналу й отримаю гарні гроші”. Наївний був. Гарних грошей не отримав, однак віршики надрукували в журналі “Стежка”, а я почав топтати свою стежку до юних читачів. Згодом став одним із постійних авторів “Стежки” і донині працюю в журналі літредактором. Якийсь письменник є для Вас своєрідним взірцем? Не хочеться говорити про котрогось із нинішніх письменників як про взірець: напевно знайдуться добродії, що кричатимуть: “Ага, то ось під кого він косить!..” Та й часу на читання чужих творів не завжди тепер вистачає. Втім, повчитись таки є в кого. Як би нам не набили оскому балачки про феноменальну Джоан Роулінг, а вона таки неперевершена вигадниця. З наших письменників мені найближчий Анатолій Костецький, якого, на жаль, вже немає. Нещодавно прочитав “Землю світлячків” Віктора Близнеця – і був зачарований його мовою й образами. Яка Ваша думка про стан сучасної української книги для дітей? Якщо говорити про сучасну дитячу українську літературу, то, як це не прикро, вона видається мені дещо бідненькою. У березні нинішнього року мене, як молодого автора, запросили на відкриття Тижня дитячої літератури в центральній бібліотеці Києва ім. Т. Ш. Шевченка. На стенді “Молоді письменники – дітям”, стояло АЖ (!) три книжки, дві з яких належать перу (хай пробачать автори) не зовсім молодих митців, а третя - моя. Стало сумно. Чи важко сьогодні молодому автору починати творчий шлях? Не думаю, що причини такого майже вакууму молодих українських “дитячих” авторів у тому, що важко починати творчий шлях і пробиватися до читача. Починати – дуже легко: сідаєш і пишеш. Важче писати гарно, цікаво і весело. Важче писати вночі, вдень побувавши на двох-трьох роботах. Важче примусити себе вдосконалювати твір, а не бігти з сирим текстом до видавництва. Важче змиритися з думкою, що улюблена справа може так і не принести бажаного достатку (а того хочеться, і це нормально). Важко, мабуть, закінчувати творчий шлях, а починати – легко, цікаво і радісно. Звідки беруться сюжети майбутніх повістей? Дещо навівається спогадами з дитинства, життєвим досвідом, дещо береться з мимовільно побаченого десь епізоду життя, або навіть з одного слова. Так, у планах повість, ідея якої з’явилася завдяки моїй донечці: якось під час гри вона придумала дуже “жирне” (колоритне) дитяче слівце, почувши яке я довго тішився й одразу ж збагнув, що воно має стати стрижневим для сюжету і назви майбутньої книжки. Але поки що я нікому його не скажу. Загалом же, сюжети я вигадую. Інколи вони даються легко, а часом доводиться довго помучитись, повиношувати, покрутити, наче пазл, щоб знайти саме той бік, який щільно приляже до душі маленького читача. Похваліться, який на сьогодні Ваш найбільший творчий здобуток? Найбільший мій творчий здобуток – моя найкраща в світі Владочка, влітку їй виповниться п’ять рочків. А творчі плани? Найближчі плани такі – до кінця 2006 року видати наступні три книжки, рукописи яких перебувають на разі в роботі двох видавництв. Є заповітна мрія? Я мрію за той час, доки доця ростиме, досягти певних успіхів у житті та творчості, щоб допомогти їй стати щасливою. А я – вже щасливий, бо скажіть: робити те, що приносить радість, знайти своє призначення, відкритися собі й людям – хіба ж це не щастя? Розмову підтримувала Зоя Жук Травень 2006Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/3.Dermanskyj_Sashko/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/3.Dermanskyj_Sashko/Screen.Page1.html?Scheme=IDЛеся Воронина (Вороніна Олена Анастасіївна) народилася 21 березня 1955 року в м. Києві, письменниця, журналістка. 1979 року закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Друкувала статті, рецензії, інтерв’ю у часописах “Україна”, “Київ”, „Всесвіт”, “Ранок”, “Дніпро”, “Літературна Україна” та ін. З 1987 до 1991 року — редактор відділу літератури та мистецтва журналу “Україна”. З 1991 року працює у дитячому журналі “Соняшник“. З 1992 по 2006 — головний редактор часопису. Член Спілки письменників України, член Асоціації Українських письменників. Пише для дітей. Автор дитячих іронічних детективів, об'єднаних у серію “Суперагент 000”: “У пащі крокодила”, “Пастка у підземеллі, “Таємниця підводного міста”, “У залізних нетрях”, “Таємниця золотого кенгуру”, пригодницьких повістей “Пригоди голубого папуги”, “Хлюсь та інші”, “Таємниця Чорного озера”. Під псевдонімом Гаврило Гава написала понад сто сюжетів коміксів , що впродовж 13 років, з'являлися на сторінках журналу “Соняшник”. Книжки: “Суперагент 000”, Київ, “Соняшник” 1996 р., “Суперагент 000. Нові пригоди” , Київ, “Соняшник”, 2000 р., “Таємниця смарагдового дракона” Київ, “Соняшник”, 2001 р., „Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру”, Вінниця, „Теза” 2004 р., "Таємниця пурпурової планети", Вінниця, "Теза, 2005 р., "Таємне товариство боягузів", Вінниця, "Теза", 2006 р. Літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна. Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славоміра Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та ін.) Жовтень 1994 р.- березень 1995 р. на запрошення Міністерства освіти провінції Альберта (Канада) та Канадського Інституту Українських студій їде до Едмонтону, де бере участь у підготовці освітнього проекту “Нова” для двомовних, україно-англійських шкіл провінції Альберта. З 1997 року паралельно з роботою у журналі “Соняшник” працює коментатором у Національній радіокомпанії України. Автор і ведуча культурологічних програм “Українська культура сьогодні і завжди”, „Мандрівець”, “Відлуння тисячоліть”. Основна тема передач — сучасний стан української мови та культури. У бесідах з визначними представниками літератури, мистецтва, науки автор намагається розкрити причини духовного занепаду, асиміляції, низької національної свідомості багатьох наших співвітчизників і, водночас, знайомить слухачів з людьми високого духу, тими хто творить майбутнє України. Серед найпомітніших передач з циклу “Українська культура сьогодні і завжди” бесіди з відомим мовознавцем Ларисою Масенко, присвячені відродженню української мови й нерозривному зв”язку між мовою й політикою, розмови з Миколою Плав”юком — головою проводу ОУН, останнього президента України в екзилі, спогади Надії Світличної про її брата — правозахисника й поета Івана Світличного, діалоги з письменником, філософом Євгеном Сверстюком, поетом Іваном Драчем, істориком Леонідом Залізняком, головою Товариства “Просвіта” Павлом Мовчаном. Лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс "Коронація слова" (2005 р.). Леся Воронина, народилася в Києві. Росла допитливою й кмітливою дитиною. Дуже рано почала складати різні фантастично-гумористично-таємничі історії, а також лякачки, які виконувала під час тихої години у садочку, а згодом під час перебування в літніх піонерських таборах. Людина, яка вміє розповідати захопливі історії, як відомо, цінується у будь-якому колективі. Отож, усвідомивши, що володію талантом оповідача, вступила на філологічний факультет Київського держуніверситету. А позаяк вчилася на заочному відділенні, то паралельно з навчанням працювала на різних роботах, які змінювала щороку. Працювала кур’єром у Спілці письменників України (великий життєвий досвід і колосальні враження — історії з життя укр. письменників), елктромонтером 4-го розряду (Деревообробний комбінат №6) , братання з трудовим колективом, часте розпивання вин “агдам”, “гратієшті”, “сонце в келиху”, багато часу для прочитання Кастанеди, Ауро Біндо Кгхоша та ін. ізотеричної літератури, що в буремні 70-80 рр. практикувалося у середовищі інтеліґенції, розмови на кухні тощо. Але найголовнішим були мандри автостопом — до Карпат, у Крим, а також (потягом) до дружньої Польщі. Знайомство з польською культурою, театром, літературою, графікою вразило. Брала інтерв’ю у Станіслава Лема у нього вдома у Кракові, спілкувалася з Тадеушем Ружевичем, дивилася його вистави у вроцлавському Новому театрі. Читала багато самвидавівських книжок і сама почала писати. Перші казки написала для сина Євгена, щоб якось укоськати неспокійну дитину. Записала їх, подала до вид-ва “Веселка”, звідки прийшла рецензія, де мене звинувачували у тому, що, мовляв, у мене “звірі кращі за людей”. Це дало мені привід замислитися над власними прихованими комплексами… Працювала в журналі “Україна”, коли 1991 р. з’явився “Соняшник” – дитячий альтернативний (незаідеологізований) журнал, з радістю прийняла запрошення працювати в ньому літредактором. Через рік таємним голосуванням (це було модним на поч. 90-х) мене обрали головним редактором, ким я залишаюся й понині. Працювати було дуже цікаво й весело. Редакція була творчою лабораторіюєю, куди приходили молоді геніальні художники й письменники. Часто, коли не було класних матеріалів, писала сама в усіх жанрах, тобто довелося стати універсалом. 1995 року на запрошення Канадського інституту українських студій поїхала до Едмонтону, де готувала тексти для двомовних — україно-англійських шкіл провінції Альберта. Доводилося до такої міри адаптувати твори -- це була жорстка вимога замовників, що вони перетворювалися на щось подібне до інструкцїї з користування електром’ясорубкою. Але це також був неоціненний життєвий досвід. По-перше, розвіялася рожева мрія дитинства про ідеальну капдійсність, по-друге, коли за півроку повернулася до Києва, схотіла написати іронічний детектив-пародію, де використовувала безліч епітетів, порівнянь метафор тощо – це була протиотрута від піврічного “обрізання” тексів для канадських діточок. Так з’явився “Суперагент 000”. Українські діти сприйняли книжку, почали писати в “Соняшник”. просити продовження. Написала загалом п’ять коротких повістей про вкраїнського супермена. Мені було весело і цікаво писати. “Супераген 00” вийшов трьома виданнями, зараз має з’явитися зовсім інша за жанром –фантастична книжка для дітей “Таємниця Пурпурової планети”. Паралельно з “Соняшником” працюю на радіо на каналі “Культура”, маю авторські передачі. Збираюсь написати сценарій за своїм “Суперагентом 000” і видати окремою книжкою комікси, сценарії до яких писала всі 15 років, що працюю в “Соняшнику”. Книжки: “Суперагент 000”, Київ, “Соняшник” 1996 р. “Суперагент 000. Нові пригоди” , Київ, “Соняшник”, 2000 р. “Таємниця смарагдового дракона” Київ, “Соняшник”, 2001 р. “Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру”, Вінниця, “Теза” 2004 р. “Таємниця пурпурової планети”, Вінниця, “Теза”, 2005 р. “Таємне товариство боягузів”, Вінниця, “Теза”, 2006 р. Переклади: Гелена БЕХЛЕРОВА. Жабенята в червоних капелюшках. Казка. – Київ.: Веселка, 1980 (з пол.) Борис КРЕКОТІН. Дивна хвороба. Оповідання. – Барвінок. – 1986. - № 10 (з рос.) Станіслав ЛЕМ. Невидимий. Уривок з наук-фантаст. Повісті “Мир на Землі” – Україна. – 1988. – № 6 (з пол.) Костянтин ДОМАРОВ. Натусин місток. Оповідання. – Барвінок. – 1988. - № 3.(з рос.) Віталій БІАНКИ. Музикант. Оповідання. – Барвінок. – 1989. - № 2. (з рос.) Славомір МРОЖЕК. Льольо. Оповідання. – Україна. – 1990. - № 27. (з пол.) Станіслав ЛЕМ. Фіаско. Роман. Ч.1. – Всесвіт. – 1990. - №№ 2,3 Юзеф ПІЛСУДСЬКИЙ. Рік 1920. Михайло ТУХАЧЕВСЬКИЙ. Похід за Віслу. Анджей ГАРЛІЦКІ.Дивна війна 1920 року. – Всесвіт. – 1990. - № 3. (з пол.) Анна КАРВІНСЬКА. Геррінон. Повість. – Соняшник. – 1994. - № 5. (з пол.) Девід ГЕЦ. Ті, що живуть у стінах. Оповідання. – Соняшник. – 1995. №3. (з англ) Анна КОВАЛЬСЬКА. Справжній лицар, Ієронім. Оповідання Соняшник – 2001 Станіслав ЗИГУНЕНКО “1000 загадок Всесвіту” – Київ: Школа. 2003 (з рос.) Марина і Сергій ДЯЧЕНКИ “Дика енергія. Лана” — “Теза”, 2006 (разом із Іваном Андрусяком) Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/4.Voronyna_Lesja/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/4.Voronyna_Lesja/Screen.Page1.html?Scheme=IDОсвіта: Вінницький державний педагогічний університет, філологічний факультет, спеціальність “Українська мова й література, англійська мова” (1997). Робота: з 2001 р. — головний редактор видавництва “Тезис” (м. Вінниця); 1999 р. — редактор видавництва “Тезис” (м. Вінниця); 1997-1999 рр. — викладач англійської мови (СЗОШ № 34 і СЗОШ № 7, м. Вінниця). Проекти: редактор серії адаптованих читанок з англійської мови для учнів середньої школи (видавництво “Тезис”), редактор та член редколегії серії “Пригодницька бібліотека” (пригодницьких книжок для дітей 9-12 років). Переклади: з англійської: Лімерики Едварда Ліра (“Соняшник”, №7, 2004). Йоун Колфер. Список бажань (Вінниця, “Тезис”, 2008). з російської Марина і Сергій Дяченки “Пригоди Марійки Михайлової” (Вінниця, “Тезис”, 2005.) Марина і Сергій Дяченки “Габріель і сталевий Лісоруб” (Вінниця, “Тезис”, 2005). Катерина Мєдвєдєва. Скляна, олов'яна, дерев'яна (Вінниця, “Тезис”, готується до друку). Редагування перекладів: Пауль Маар. Що не день, то субота (пер. з нім.) Пауль Маар. Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу (пер. з нім.) Пауль Маар. Китобус, або Нові цятки для Суботика (пер. з нім.) Пауль Маар. Пан Белло і блакитне диво (пер. з нім.) Пауль Маар. Новеньке про пана Белло (пер. з нім.) Кристина Нестлінґер. Конрад, або Дитина з бляшанки (пер. з нім.) Кристина Нестлінґер. Обзивають мене мурахоїдом (пер. з нім.) Вітаутас Рачицкас. Пригоди капчика (пер. з литовської) Корнелія Функе. Іґраїна Безстрашна (пер. з нім.) Юлія Ґаланіна. Троє з міста (пер. з рос.) Юта Трайбер. Синє озеро сьогодні зелене (пер. з нім.) Клаус Гаґеруп. Маркус і Діана (пер. з норв.) Клаус Гаґеруп. Маркус і дівчата (пер. з норв.) Ульф Старк. Мій друг Персі, Бофало Біл і я (пер. зі швед.) Кірстен Бойє. Скоґландія (пер. з нім.) Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/14.Bryskina_Natalja/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/14.Bryskina_Natalja/Screen.Page1.html?Scheme=ID Марина Павленко Дата й місце народження: 30 березня 1973 року в селі Старичах Яворівського району Львівської області. Освіта: Уманський державний педагогічний інститут (нині — університет) імені Павла Тичини. Кандидат педагогічних наук, доцент. Робота: Викладає сучасну українську літературу на кафедрі української літератури та народознавства Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини. Сім’я: чоловік і дві донечки Творчість: поезія “Бузкові зошити” (Київ: “Гранослов”, 1997), “Чар-папороть” (Львів: “Каменяр”, 2002); проза збірка оповідань “Як дожити до ста” (Київ: “Гранослов”, 2004), повість-казка “Домовичок із палітрою” (Київ: “Смолоскип”, 2001), цикл казок “Півтора бажання (Казки з Ялосоветиної скрині)” (Київ: “Смолоскип”, 2004), повість для підлітків “Русалонька із 7-В або прокяття роду Кулаківських” (Вінниця: “Теза”, 2005); повість для підлітків “Русалонька із 7-В та загублений у часі” (Вінниця: “Теза”, 2007); повість для підлітків “Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу” (Вінниця: “Теза”, 2008); наукові студії “Тичининська формула українського патріотизму” (Умань: “Алмі”, 2002), “У країні лісових дзвіночків”.Нові підходи до використання творчості П. Тичини в навчально-виховному процесі початкової школи: Методичні рекомендації.” (Умань: 2002), упорядник збірника спогадів про Павла Тичину “З любов’ю і болем” (К.: Міленіум, 2005). Член НСПУ з 1997 року. Нагороди та відзнаки: була переможцем і лауреатом ряду літературних конкурсів “Гранослов” (1996р. – поезія, 2002р. – проза), “Привітання життя” (Львів, 1996), “Смолоскип” (2000, 2001, 2002), “Коронація слова” (Київ, 2004), Української бібліотеки у Філадельфії (США, 1998), конкурсу на кращу поему, присвячену річниці незалежності України (США, 2000), Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) (2005), “Дитячий портал”(2005), Всеукраїнського конкурсу сучасної новели імені Валеріана Підмогильного (2006); Міжнародна недержавна україно-німецька премія імені Олеся Гончара за збірку “Як дожити до ста”, літературна премія “Благовіст” за монографію “Тичининська формула українського патріотизму”. Захоплення: малювання створила ряд книжок-розмальовок (К., 1998), ілюструвала власні книжки “Чар-папороть” і “Півтора бажання”. Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/17.Pavlenko_Maryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/17.Pavlenko_Maryna/Screen.Page1.html?Scheme=ID Галина Малик (12 серпня 1951 року, Бердянськ) Галина Малик закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету у 1980. 1980-1990 р. — зав.відділом інформації з питань культури та мистецтва Закарпатської обласної наукової бібліотеки в м. Ужгород. Далі — головний редактор видавництва «ХХІ вік», головний редактор видавництва «Бокор», головний редактор видавництва «Закарпаття». Головний редактор часопису для дітей “Віночок”. Член Національної спілки письменників України з 1991 р. Заступник голови Асоціації творчих жінок Закарпаття “Нова форма”, з 2005 р. — голова оргкомітету щорічної книжкової виставки-ярмарки “Ужгородський книжковий Миколай”. Укладач кількох антологій закарпатської літератури ХХ ст. (зокрема, поезії та дитячої літератури). Галина Малик — лауреат премії журналу “Перець” за кращі вірші для дітей за 1987 р.; премії ім. Олександра Копиленка (1988); обласного конкурсу “Від Кирила та Мефодія — до наших днів” у номінації “Література для дітей” (2000); Першої премії Міжнародної книжкової ярмарки у м.Києві “Книжковий сад”, номінація “Світ дитини” за книжку “Злочинці з паралельного світу” (2002); книжкової виставки “Ужгородський книжковий Миколай” у номінації “Найрезонансніший автор року” (2002); літературної премії ім. Лесі Українки (2003); спеціальний диплом Міжнародної книжкової ярмарки у м. Києві “Книжковий сад” за книжку “Злочинці з паралельного світу-2” (2004). За ці роки видала 22 книжки для дітей — поезію і прозу. Основні твори: Страус річкою пливе (1984), Знає Вітя все на світі (1988 ), Пригоди Алі в країні Недоладії (1990), Подорож Алі до країни сяк-таків (1997), Злочинці з паралельного світу (2001), Злочинці з паралельного світу - 2 (2003), Пригода в зачарованому місті (2005), Сміятись заборонено (2005), Вуйко Йой і Лишиня (2007), Третя подорож Алі (2008). Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/19.Malyk_Galyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/19.Malyk_Galyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDHagerup, Klaus A stage director and dramatist, Klaus Hagerup made his debut as an author in 1969 with a collection of poems. Over the last decade he has made a name for himself as a writer of books for children and young people, resulting in a number of prizes. Two of his books have been made into films. He has also written three novels for adult readers. Five of his novels feature unpredictable Markus Simonsen. This series has gained enormous popularity both within and outside Norway. Praise for the Markus series: " I solemnly and honestly declare that this is one of the most hilarious books I have read for years" (Dagbladet, on Markus and Diana) "One cannot help but surrender to the laughing fits that seize one as one reads this book." (Verdens Gang, on Markus og jentene) "Here are both subtle verbal humour and unbridled situation comedy ... What a super-abundance!" (Stavanger Aftenblad, on Markus og den store fotballkj?rligheten) "A new, and a feast of a read novel from Klaus Hagerup, because Markus really goes for it when he has to" (Dagbladet, on Markus og Sigmund)Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/27.Gagerup_Klaus/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/27.Gagerup_Klaus/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/28.Gmurko_Oleg/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/28.Gmurko_Oleg/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/29.Radomyrska_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/29.Radomyrska_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/30.Kuchynskyj_Mykola/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/30.Kuchynskyj_Mykola/Screen.Page1.html?Scheme=IDБілан Леся Іванівна - доцент, кандидат педагогічних наук.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/32.Bilan_Lesja/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/32.Bilan_Lesja/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/38.Teljachuk_Valentyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/38.Teljachuk_Valentyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/39.Pshenychnjuk_Valentyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/39.Pshenychnjuk_Valentyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/40.Rozdorognjuk_Oksana/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/40.Rozdorognjuk_Oksana/Screen.Page1.html?Scheme=IDТарас БЕДНАРЧИК Кандидат філософських наук, викладач історії України. Входить до історичного клубу “Холодний Яр”. Тарасу належать афоризми: Борешся за ідею? Готуйся до великих втрат. Історичний урок: якби ми, як скіфи, кров пили, сусіди дружбу з нами цінували б. Здоров'я нації вимірюється здатністю завдавати втрат супротивнику.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/42.Bednardchyk_Taras/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/42.Bednardchyk_Taras/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/43.Glyva_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/43.Glyva_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/44.Vasylenko_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/44.Vasylenko_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/45.Nosyk_Olga/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/45.Nosyk_Olga/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/46.Kravets_Iryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/46.Kravets_Iryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/47.Zverynina_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/47.Zverynina_Olena/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/48.Druz_Larysa/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/48.Druz_Larysa/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/49.Saltanovska_Nadija/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/49.Saltanovska_Nadija/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/50.Devdera_Myhajlo_Vasylovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/50.Devdera_Myhajlo_Vasylovych/Screen.Page1.html?Scheme=ID Joseph Rudyard Kipling (РЕД`ЯРД Кіплінґ, Джозеф-(Редьярд),Рей КИПЛИНГ) "BIBLOS" Joseph Rudyard Kipling (РЕД`ЯРД Кіплінґ, Джозеф-(Редьярд),Рей КИПЛИНГ) Бiографiя англічанин Дата народження: 30 грудня 1865 - Бомбей, Індія Дата смерті: 18 січня 1936 Англійський поет і письменник. Відомий як співець британського імперіалізму, як творець чудових дитячих казок про Мауглі, допитливе слоненятко, кішку, яка гуляє, як собі знає, про відважного мангуста Рікі-Тікі-Таві,та багатьох інших. Лаурят - Нобелівська премія з літератури 1907 року Кіплінг народився в Бомбеї в родині, яка вважала себе англо-індійcькою. Своїм другим іменем він завдячує назві озера Редьярд, на берегах якого зустрілися його батьки. Згодом воно стало його першим іменем. Коли хлопчикові виповнилося 6 років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. В 1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, а батьки не мали змоги оплатити його навчання в університеті, в 1882 році йому довелося повернутися в Індію, де його батько, який на той час служив директором школи в Лагорі й доглядачем за музеєм, знайшов йому місце в місцевій газеті. Лахорську "Цивільну й військову газету" Кіплінг називав своєю "першою й найсправжнішою коханою". Працював він багато й важко, в 1886 році газета почала публікувати його перші оповідання. Перша збірка оповідань "Прості оповідання з пагорбів" (англ. The Plain Tales from the Hills) побачила світ в 1888 році. В 1887 Кіплінга переводять у більшу газету "Піонер" в Алахабаді, де він продовжує писати. В 1889 році газета звільнила Кіплінга внаслідок суперечки, і він, зібравши гроші за гонорари й зарплатню за шість місяців, покидає Індію, прямуючи до Лондона. Дорогою він відвідує Рангун, Сингапур, Гонконг і Японію, проіздить Америку від побережжя до побережжя. Поселившись в Лондоні, він продовжує публікуватися, переживає нервовий зрив, знаходить літературного агента, і за порадою лікарів, їде в нову мандрівку до Південної Африки, Австралій, Нової Зеландії й знову до Індії. В Індії його застає звістка про смерть літературного агента, на яку він реагує пропозицією руки та серця його сестрі Керрі Балестьєр. Після весілля в Лондоні молода пара їде в весільну мандрівку до Японії, але в Йокогамі їх застає звістка про те, що їхній банк прогорів. Тож вони повертраються на батьківщину дружини Кіплінга - Сполучені Штати Америки, де поселяються у Вермонті. Згодом вони купують будинок, який отримав назву "Наулаха". Там у Кіплінга народжуються дві доньки, він дуже плідно працює, багато публікується. Перебування в США закінчується в 1896 році. Причина називають дві: політичну й сімейну. Політичню причиною стала суперечка між Англією й Сполученими Штатами з-за прав арбітражу в справах Американського континенту. Ситуація загострилася до того, що з'явилися розмови про війну. Кіплінга прикро вразили анти-англійські настрої в США. Іншою причиною стали сварки з братом дружини, п'яницею й невиправного боржника. Зустрівшись якось із Кіплінгом напідпитку на вулиці, він пригрозив письменнику фізичною розправою. Незважаючи на те, що забіяку заарештували, розгляд справи в суді призвів до того, що Кіплінг став почуватися виснаженим і нещасним. Не дочекавшись вирішення справи, Кіплінги спакувалися й відбули до Англії. В Англії Кіплінг поселився на девонширському побережжі в будинку на пагорбі з видом на море. За його словами йому не подобалась нова домівка, але, незважаючи на це, письменник активно й плідно працював. Наразі Кіплінг вже був знаменитістю. Він не цурався політики в своїх творах. В 1898 році він опублікував поему присвячену ювілею королеви Вікторії, в якій проголошував свою гордість Британкською імперією й вірш "Ноша білої людини" (англ. The White Man's Burden), які створили великий галас. Чимало людей вважало ці вірші відвертою пропагандою імперіалізму й расової нерівності. В 1898 році Кіплінг з родиною поїхали на зимові свята до Південної Африки. Ця поїздка стала родинною традицією, що продовжувалася до 1908 року. В Африці його радо приймали, зважаючи на славу державного поета. Кіплінг віддячував своїм друзям поезіями на підтримку Англії в англо-бурській війні. Підчас подорожі до Америки в 1899 році Кіплінг і його старша донька Джозефіна захворіли на пневмонію, від чого Джозефіна померла. В 1902 році Кіплінг опублікував свою другу дитячу книжку "Just So Stories for Little Children". Підчас Першої світової війни загинув його єдиний син Джон. Кіплінг говорив: "Якщо є питання, чому він помер, скажіть, тому що наші батьки брехали." Реакцією на цю трагедію стала участь Кіплінга в роботі комісії догляду за могилами невідомого солдата. Він також напав двотомну історію Ірландської гвардії, в якій служив його син. Історія була опублікована в 1923 році. Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінгу велику популярність. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури. В 1910 році Кіплінг написав знаменитий вірш "Якщо..." (англ. If...), який за результатами опитування, проведеного BBC в 1995 році, був визнаний найулюбленішим британським віршем усіх часів. Впродовж свого життя, задовго до виникнення нацизму Кіплінг вживав своїм символом свастику, яка з'являлася на обкладинках багатьох його книжок. Коли націонал-соціалісти в Німеччині теж прийняли цей древній символ, Кіплінг відмовився від нього. Помер Кіплінг в 1930-му, продовжуючи творити до самої смерті, хоча менш плідно. Прах Редьярда Кіплінга захоронений в Кутку поетів у Вестмінстерському абатстві. Його будинок став музеєм. Його репутація в сучасній Індії здебільшого негативна, хоча в листопаді 2007 року було оголошено, що будинок, де він народився, стане музеєм. "Захід є Захід, а Схід є Схід", взятий із "Балади про Схід і Захід" (англ. The Ballad of East and West). OH, East is East, and West is West, and never the twain shall meet вислів про неможливість примирення сходу й заходу, антитезою до якої у Кіплінга виступають слова But there is neither East nor West, Border, nor Breed, nor Birth, When two strong men stand face to face, tho’ they come from the ends of the earth Твори(Українські переклади) Кіплінг, Редьярд. Брати Моуглі: оповідання з життя дитини між звірями. Христофа Райсера Син, Видавниче Товариство "Дзвін" (Видання друге. Переклав Юр. Сірий). 234с. Київ-Відень, 1920. Кіплінг, Редьярд. Брати Моуглі: оповідання з життя дитини між звірями. Роман-газета, ч.1,2. Га-Іґ, Некарсульм, Накладом Української друкарні Га-Іґ (Переклад з англійської). Кіплінг, Редьярд. Мауглі: з Книги Джунглів. Веселка (Малював Сергій Артюшенко). 202с. Київ, 1967. Кіплінг, Редьярд. От так казки!. Свобода, Накладом Юрія Тищенка (Третє видання. Образки автора. Обкладинка Петра Холодного). Нью Йорк, 1952. Кіплінг, Редьярд. От тобі сторійки. А.В.Кисілевського, Накладня Якова Оренштайна (Переклав Вас. Ткачкевич). 94с. Коломия, . Кіплінг, Редьярд. Ріккі-Тіккі-Табі: Оповідання про хороброго мунґоса. Нашим дітям ОПДЛ (Переклад з англійської мови. Обкладинка роботи П. Андрусева. Ілюстрації репродуковані з англійського видання). Кіплінг, Редьярд. Ріккі-Тіккі-Таві: Оповідання. Дитячої літератури УРСР. Київ, 1959. Кіплінг, Редьярд. У селищі смерти. Заграва. Німеччина, 1962. Кіплінг, Редьярд. Як і чому: казки. Веселка. 146с. 25см. . Київ, 1971. Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/52.Kipling_%28Kipling%29_Red%E2%80%99jard_%28Rudyard%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/52.Kipling_%28Kipling%29_Red%E2%80%99jard_%28Rudyard%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/53.Fedonjuk_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/53.Fedonjuk_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/54.Dotsenko_Iryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/54.Dotsenko_Iryna/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/55.Potter_%28Potter%29_Beatryks_%28Beatrix%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/55.Potter_%28Potter%29_Beatryks_%28Beatrix%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDФренк Баум (англ. Lyman Frank Baum, 15 травня 1856 – 6 травня 1919) - американський дитячий письменник, автор серії казок про країну Оз. В Україні казки Баума найбільше відомі завдяки авторизованому перекладу Волкова на російську мову. Найпопулярнішою є перша казка циклу "Чарівник Смарагдового міста".Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/56.Baum_%28Baum%29_Frank_%28Frank%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/56.Baum_%28Baum%29_Frank_%28Frank%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/58.Fedirko_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/58.Fedirko_Svitlana/Screen.Page1.html?Scheme=IDМоем В. Сомерсет (1874 – 1965) – відомий англійський письменник, автор романів, оповідань та п’єс.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/59.Moem_Comerset_%28Somerset%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/59.Moem_Comerset_%28Somerset%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDФренсіс Скотт (Кі) Фіцджеральд (*24 вересня 1896 — 21 грудня 1940) — американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». Біографія Френсіс Скотт Фіцджеральд народився 24 вересня 1896 року у католицькій родині, в містечку Сент-Пол (штат Міннесота). У Сполучених Штатах, де не було аристократії як такої, батьки його належали до «верхнього середнього класу». Мати походила із досить забезпеченої південної родини, а батько, далекий нащадок колись могутнього ірландського аристократичного клану, був не дуже успішним бізнесменом. Відтак успадковане багатство спливало, і це означало, що діти повинні будуть самі пробивати собі дорогу в життя. На єдиного сина (дві дочки Фіцджеральдів померли) мати, що мала серед предків письменника й сама колись пробувала писати, покладала великі надії, та й сам він, мабуть, відчув хист до письменництва досить рано — перше оповідання було написане у 13 років. [ред.] Ранні роки Хлопчик спочатку навчався у католицькій школі у Нью-Джерсі, а далі, склавши іспити, вступив 1913 року до вельми престижного Принстонського університету. Навчався він там не блискуче, проте, й не прагнув до навчання понад усе. Згодом він визначив Принстонський університет цього часу як «найприємніший клуб в Америці», а собі поставив завдання через цей клуб увійти у достойне товариство. Цього він не зміг домогтися через спортивну кар’єру, зате компенсував активною літературною діяльністю. Він був активним членом престижного університетського літературного клубу «Трикутник», студентського видання «Тигру». У щоденнику він занотовував: «У мене немає двох головних чинників: великого тваринного магнетизму і грошей. Проте у мене є дві інші речі: приємність та інтелігентність. Отже я завжди приятелюю з найкращими дівчатами.» Його дівчиною стала багата красуня Жиневра Кінг. Коли вона згодом вийшла заміж, для Фіцджеральда це стало відчутним ударом. Два приятеля тих часів — поет Джон Піл Бішоп та критик Едмунд Вілсон стали його найближчими друзями й на все подальше життя. [ред.] Перша світова війна Навесні 1917 року США вступили до Першої світової війни. Ф. С. Фіцджеральд був призваний до армії. Переконаний, що приречений на загибель, у військовому таборі, куди молодь послали на військове навчання, він працює над першим у своєму житті романом «Романтичний егоїст», гнаний бажанням залишити людям сліди власної геніальності. Однак він не був навіть відправленим до Європи. Проходячи підготовку в Алабамі, молодий лейтенант зустрівся із дочкою місцевого судді, красунею Зельдою Сейр. Кохання було взаємним і бурхливим. Проте ані сама дівчина, ані її батьки й гадки не мали про шлюб із безвісним симпатичним незаможнім юнаком. І, розлучившись із армією, Фіцджеральд відправляється до Нью-Йорка на пошуки кращої долі. [ред.] Рання творчість Написаний роман він відносить до видавництва «Скрібнерс» — як виявилось, назавжди зв’язавши з ним свою письменницьку долю. Молодий редактор видавництва Макс Перкінс, якому судилося стати «хрещеним батьком» кількох найвидатніших авторів повоєнної генерації американських письменників, відзначив твір як перспективний, але зажадав багатьох доробок. Фіцджеральд влаштовується працювати у рекламне агентство, а ночами пише новели, вірші, скетчі, сценарії, пише дуже швидко та інтенсивно, незрілі речі повертаються з видавництв. Але головне — доопрацьовує роман. І коли у 1919 р. він знов приносить його до видавництва, Перкінс вмовляє старших товаришів видати твір. У 1920 р. під назвою «По той бік раю» (This Side of Paradise) роман побачив світ і молодий автор одразу ж став знаменитим та забезпеченим. Звичайно, перший твір двадцятирічного письменника не був шедевром з точки зору літературної майстерності. Проте в ньому було висловлено емоційний досвід цілої юної генерації американців, які прийшли в життя після першої світової війни, й чия психіка ще сильніше, ніж у їхніх попередників, була зараженою, як писав Фіцджеральд, «страхом перед убогістю і поклонінням успіху», яке, ставши дорослим, усвідомило, що «всі боги вмерли, всі війни відгриміли, будь-яка віра підірвана». Ніщо не зв’язує персонажів його першого твору зі світом праці, обов’язків, накопиченням, соціальною практикою, навіть боротьбою за виживання. Втративши віру у приземлені буржуазні ідеали, герої пурхають життям мов метелики, багаті, розкуті, вільні й водночас спустошені, нещасні, бентежні, гинучі. Старше покоління було стурбовано самою тональністю цієї прози. Президент Прінстона Джон Гріер послав своєму колишньому студенту обуреного листа, проте молодші читачі були у захваті. Щирість почуття, гострота сприйняття, насиченість і витонченість описів, емоційна переконливість, повнокровність образів, вишуканість стилю — все це сприяло гучному успіху першого талановитого роману. Через десять років Фіцджеральд писав, згадуючи початок своєї творчості: «Мене винесло хвилею, мене обсипали хвалою і грішми, про які я і не мріяв, - і все з однієї причини: я говорив людям, що відчуваю так само, як вони, і що треба знайти якесь застосування усій скупченій за ці роки нервовій енергії» (Ф.С.Фіцджеральд. Відлуння віку джазу. // Писатели США о литературе. М., 1982, т.2, с.63.). Через тиждень після виходу роману вони побралися із Зельдою Сейр, і вели безтурботне джиття, однак дуже скоро загрузли у боргах. Заробляти можна було лише власною письменницькою працею, і Фіцджеральд інтенсивно пише новели, які замовляють вже популярному автору не тільки інтелектуальний «Смарт сет», що платив 30 доларів за оповідання, а й фешенебельний «Сатердей івнінг пост», де гонорар згодом піднявся до 600 доларів за новелу. У грудні того ж таки 1920 року виходить перша збірка оповідань Фіцджеральда «Спокусниці і філософи» (Flappers and Philosophers), а наступну (1922) він назвав «Оповіді джазової доби» (Tales of the Jazz Age)і тією назвою чітко визначив цілий період американської історії. Майже водночас (1921) виходить другий роман Фіцджеральда «Прекрасні й приречені»(The Beautiful and the Damned). Його романтичні герої прагнуть красивого безтурботного життя, а їхні творчі імпульси, не підкріплені почуттям обов’язку, залишаються слабкими і нездійсненими. Критики вважають цей твір невдалим, а діючих осіб — жалюгідними, безпорадними, ницими. І, справді, ця книга письменника є розтягнутою, художньо недосконалою, такою, що повторювала теми й мотиви його попередніх творів. Проте і в ній є свої художні знахідки, безумовно, цікаві моменти, зв’язані, зокрема, із образом головного героя — Ентоні Петча. На думку багатьох критиків Ентоні Петч — людина слабка й жалюгідна. І це так. Проте Фіцджеральд розвінчує не просто безпорадну людину. Ентоні Петч - скоріше зумисна пародія , ніж герой. Він — романтик, зовсім не пристосований до життя, відірваний від реальності і вже самою традицією свого виховання, світосприйняття, що складалося у старій ієрархічній Європі, приречений на бездіяльність. Фіцджеральд стає надзвичайно популярним, його цитують та інтерв’юють як «філософа спокусниць», як правило, ототожнюючи з героями романів та новел. Та він і сам спочатку не дуже розрізняє власну точку зору від вираженої позиції покоління. Принаймні, в такому стилі він продовжує писати новели, заробляючи на життя зростаючої родини — адже у 1921 році у подружжя народилася дочка, якій судилося бути єдиною. Молодий письменник мало розширював власний діапазон пізнання реальності — коло його було водночас і необмеженим, й замкненим. Спочатку це був той самий район Нью-Йорку (Грейт Нек — Велика Шия), з якого з часом «списано» місце дії роману «Великий Гетсбі» Вест Егг (Західне Яйце), населений людьми заможними, де молоде подружжя купило й собі будинок. Потім вони почали мандрувати Європою, знов-таки зупиняючись в тих регіонах, де збиралося світське товариство - то Париж, то Французька Рів’єра, то Антиби, то фешенебельний готель, то гостинна вілла багатих друзів… [ред.] Зрілі твори Цей рівень життя забезпечувався лише творчістю — задля гонорарів писалися новели, яких потребували фешенебельні журнали, найбільше – «Сатердей івнінг пост». Фіцджеральд писав новели інтенсивно і безперестанно, ставлячись до них доволі прагматично. За життя він написав більш, ніж 150 оповідань. Але до чотирьох прижиттєвих збірок відібрав лише 46. Однак вся його проза позначена талантом і майстерністю, не говорячи вже про такі оповідання, як «Повернення до Вавилону», «Алмаз з готель «Рітц», «Перше травня», «Молодий багач», тощо. Ліричність та поетичність, якийсь особливий душевний щем, промовистість символіки, прозорість і свіжість мови, тонкий психологічний малюнок, пластичність у передачі настрою, - все це надає неповторного аромату новелістиці Фіцджеральда, утворює її своєрідний шарм. Вже у 1926 р. підготувавши нову збірку оповідань «Всі сумні молоді люди» ( All the Sad Young Men) Фіцджеральд жалівся, що новели такі гарні й йому — крім двох — ледве пощастило продати їх у журнали. (F.Sc.Fitzgerald. The Letters. Ed. by A. Turnbull. N.Y., 1963. P.188). З роками приходила зрілість , досвід, зростала письменницька майстерність, підсилювалось трагічне світосприйняття. В 1936 р. в автобіографічному нарисі «Крах» (The Crack-Up) Фіцджеральд писав: «Всі історії, що приходили мені у голову, мали в собі деякі ознаки катастрофи - чарівні створіння в моїх романах зазнавали краху, алмазні гори моїх оповідань вибухали, мої мільйонери були прекрасні й приречені не менш, ніж селяни Томаса Гарді. У житті все це ще не відбулося, але я був глибоко переконаний , що життя не є безтурботним й легковажним, як здавалося всім цим людям.» (F.Sc. Fitzgerald. The Crack-Up with Other Pieces and Stories. Penguin. 1965. P.p.59-60). Протверезіння поглядів, позбавлення ілюзій набувають статуса лейтмотивності в новелістиці письменника. Тим більше місце посідають вони в його романах. Мабуть, ще з юнацьких років, коли Фіцджеральд захоплювався творчістю попередників, він засвоїв уроки Френка Норріса, якого дуже поважав і чиї теоретичні засади були спрямовані на роман як жанр найбільш плідний для самовираження й суспільної впливовості письменника. Наслідуючи цей постулат, Фіцджеральд переконував себе, що може бути недбалим в новелістиці, заробляючи нею на життя, але компенсує це надзвичайно серйозним і відповідальним ставленням до романістики, внісши чимало оригінального в поетику жанру. За життя письменника критики визнавали його найкращим твором роман «Великий Гетсбі»(The Great Gatsby, 1925), після його смерті високого поцінування здобула й «Ніжна ніч» (Tender Is the Night, 1935), а після посмертного видрукування незавершеного роману «Останній магнат» (The Last Tycoon, 1941) промайнула небезпідставна думка про те, що саме йому судилося б бути шедевром Фіцджеральда. [ред.] Роман «Великий Гетсбі» Як і в попередніх романах Фіцджеральда, «площа» роману «Великий Гетсбі» досить скромна: всього 180 сторінок тексту. Немає в ньому ані епічного простору, ані розвиненого сюжету, ані широкого кола героїв. Є один оповідач — тридцятирічний Нік Каррауей, уродженець Середнього Заходу, син поважаних батьків, випускник престижного університету, учасник Першої світової війни, що у повоєнний час (1922 р.) приїхав до Нью-Йорка навчатися банківській справі, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Це він розповідає читачеві про ту пригоду, в яку виявився втягнутим два роки тому, коли, аби уникнути урбаністичної спеки, зняв занедбаний будиночок у приміській зоні Нью-Йорку Вест-Егг, на березі затоки, де розташовано було багаті будинки, що належали бог-зна яким заможникам. Головним героєм оповіді й стає найближчий сусіда, хазяїн великого палацу із вежами і пишними сходами, справжньою бібліотекою, мармуровим басейном і величезним парком, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодий чоловік на ім’я Джей Гетсбі — «Великий Гетсбі». «Великий Гетсбі» — розповідь про «зразкового « американського юнака. Гетсбі пройшов першу світову війну, а мужності, сили, стійкості йому також було не позичати — про це свідчить його військова кар’єра, воєнні відзнаки. Проте Джеймсу Гетцу, сину незаможних батьків, довелося вже з дитячих років не тільки формувати себе, а й прокладати шлях до суспільства, «вибудовувати» власну кар’єру, турбуватися про своє майбутнє, ловити мить вдачі. Й тут при щасливій зустрічі із мандруючим багачем, колишнім здобувачем золота на Далекому Заході Даном Коді він виявив і спритність, і винахідливість, і метикуватість, і розуміння людської природи — тобто, все те, чому навчає життя обдарованого бідняка. Проте, його вміння використати щасливий випадок виявилося недостатнім для того, щоб відстояти свій невеличкий спадок у світі тих, чиї моральні норми відшліфовані життям серед багатих. Той юний ідеаліст, який був певен, що досягне великого багатства й щастя, цілеспрямовано слідуючи певним правилам поведінки (франклінівським заповітам «Бідного Річарда»), зберігся в ньому, незважаючи на те, що він свідомо змінив ім’я в надії обманути долю. Війна не позбавила його смаку до життя, великої мрії і конкретної мети: розбагатіти й одружитися з коханою, яка може почуватися комфортно лише в багатстві. Задля досягнення цієї мрії він, не переймаючись роздумами й сумнівами, після періоду поневірянь, не використавши подарунок долі — можливість навчатися в Оксфорді, яку надавав уряд демобілізованим військовим, приймає позалігитимні норми повоєнного життя,досить своєрідно вписується в реальність. Гетсбі зумів розбагатіти на буттлегерстві — незаконному продажу спиртного під час дії «сухого закону». Основним сенсом роману і стає проникнення у «єство» Великого Гетсбі, а через нього — в сенс самої «американської мрії». Гетсбі — людина, яка створила себе за рецептами американської моралі, і володіння багатством є невід’ємним компонентом мети і сенсу його життя. Втім воно облагороджене мрією, красою, любов’ю. Він має землю, віллу, машину (світлий лімузин — машина смерті, промовистий американський символ руху дорогою життя). Власне, його майно описано широкими вільними мазками. Його самоповага мало залежить від тих засобів, якими здобуто багатство. Він певен у правильності власного путі, вважає, що досяг всього своєю працею. Сукупність правил, що нею керується підліток Джиммі Гетц, дуже нагадує франклінівські заповіти, заповіти батьків-пілігримів, засновників американської буржуазної держави. Загибель Гетсбі відбувається не через зіткнення з реальністю (з нею він перебуває в повній гармонії!), а від руйнування, краху, спустошення мрії, оскільки тиражована спрощена «американська мрія», яку зведено до багатства, розходиться із ідеалом батьків-пілігримів, не може дати щастя людині, вирощеній на цих ідеалах. Цікаво, що коли Фіцджеральд приніс у видавництво завершений роман, то навіть сам Макс Перкінс запропонував ще попрацювати над образом Гетсбі, щоб більш чітко визначити авторське ставлення до головного героя. Але на той час вже зрілий письменник відмовився. А потім один із кращих знавців творчості Фіцджеральда в сьогоденній Америці Д.Пайпер, що видав в 1965 р. доволі повний критичний портрет письменника, ніби прочитав творчий задум автора, відзначивши, основою трагічності Гетсбі в тому, що він розривається між вірою у два суперечливі міфи водночас, що несумісність бажань і стає причиною загибелі — багатство і щастя нетотожні, але прагматизм і мрійливість американця неподільні. Після виходу «Великого Гетсбі» Фіцджеральд одержав вітання від найбільших метрів американської літератури того часу — Едіт Уортон, Гертруди Стайн. А Томас Стернз Еліот написав, що цей роман є першим свідченням розвитку романної форми з часів Генрі Джеймса. На жаль, «Великий Гетсбі» не мав такого комерційного успіху, як перші твори письменника. А тим часом подружжя не зупинялося у шаленому ритмі свого світського молодого енергійного європейського життя. «Роздвоєння» Фіцджеральда триває. Як згодом писав він у своєму найщирішому документі — нарисі «Крах» - «Цією іншою людиною я, загалом, залишався шістнадцять років, не довіряючи багатим,однак, працюючи заради грошей, що потрібні були аби вести такий само вільний спосіб життя і забарвлювати будні певним лиском (изяществом), як вміли деякі з них.» ( Ф.С.Фицджеральд. Портрет в документах, с.61). Щоправда, воно потребує напруженої письменницької праці від Фіцджеральда, а за його зовнішнім карнавалізмом просвічують глибокі важливі зв’язки. Роками триває дружба з Бішопом, Менкеном, Хемінгуеєм, - провідними літераторами тієї доби. Намагається реалізувати себе як творча особистість і Зельда — вона досить серйозно починає займатися танцями, брати балетні уроки (щоправда, і за це доводиться платити чоловіку), пробує писати статті для часописів (їх знов-таки доводиться редагувати, доводити до кондиції чоловіку), згодом — виступає як прозаїк (її роман «Танцюй зі мною вальс» було надруковано) . І вже через чотири роки після виходу «Великого Гетсбі» відправляється тоскний лист Хемінгуею: «Я два місяці просидів над оповіданнячком для журналу, хоча наперед знав, що, закінчивши, викину його у кошик. Що там, згорів би швидше цей дім з усіма моїми рукописами, а ще краще — зі мною… Я не годен відправляти тобі цього тоскного листа, знаю. Але я б його не написав, якби зараз щось хоч трошки не покращало. Так от, моє честолюбство може бути спокійним: «Пост» платить тепер своїй старій шльондрі 4000 доларів за візит. А справа в тому, що шльондра освоїла любов на всі сорок смаків, - коли вона була молодшою, вистачало й одного..» (Портрет, с. 87). Через рік (у 1930) стало очевидним психічне нездоров’я Зельди, вона стає предметом постійної лікарської уваги, згодом потрапляє до спеціальної лікарні, звідки її випускають все рідше. Турбота про доньку повністю лягає на батька. Скотті виховується у найкращих пансіонатах, і їхнє постійне листування свідчить про його віддану любов і відповідальне ставлення до дитини. Все це не сприяє оптимізмові, або творчому горінню письменника. «Поле» заробітчанства розширюється, він спочатку час від часу пише сценарії для Голлівуду, а потім ( з 1937 року) обіймає посаду штатного сценариста студії «Метро Голдвін Майєр». Від того теж не додається ані радості, ані наснаги — Голлівуд не потребує виявів індивідуальної творчості, там платять за найоптимальніше вираження уявлень найпересічнішої особистості. Постійна напруга, стреси, власне нездоров’я часто-густо знімаються алкоголем, періоди творчості змінюються часом депресії. До того ж не дуже-то міцне здоров’я підривається не тільки невлаштованим, напруженим, мало радісним життям а й алкоголізмом. У 1940 році життя сорокачотирьохрічного Френсіса Скотта Фіцджеральда обривається сердечним нападом. [ред.] Роман «Ніч лагідна» Можна твердити, що одразу після виходу «Великого Гетсбі» Фіцджеральд починає роботу над новим романом. В ньому мало розповідатися про згубний вплив експатріанства на молодого талановитого творчого американця, дія - відбуватися у Парижі та на Рів’єрі. Назви задумувалися різні: «Our Type» (Наш тип), «The World’s Fair» (Всесвітній ярмарок марнославства), «The Melarky Case» (Випадок з Меларкі), а був і такий: «The Boy Who Killed His Mother» (Хлопець, який вбив мати). У 1926 році Фіцджеральд пише Перкінсу, що захоплений роботою над новим романом, він прагнув створити найкращий американський роман свого часу, він мав намір не повторювати лаконічної форми «Великого Гетсбі», а написати довгий психологічний чи філософський роман на зразок «Ярмарку марнославства». 1928 р. при зустрічі повідомляє свого постійного редактора, що рукопис вже начорно написано. Перша частина його поступає до видавництва, але далі цього процес не йде. Мабуть, ціла серія зовнішніх факторів гальмує творчий порив автора. Це й смерть батька, й серйозна хвороба дружина… й різка зміна американського клімату - безмежне процвітання переривається Великою Депресією. І це означало національну трагедію, крах промисловості і падіння банківської системи, всенародне безробіття і мільйони персональних трагедій. Такої Америки письменник вже не знав, хоча й передчував трагічний фінал «щасливого карнавалу» заздалегідь. Він продовжує писати не стільки про мінливі ситуації у країні, скільки про вияв у цих ситуаціях її внутрішньої сутності. В остаточному варіанті роман було названо «Ніч лагідна» (Tender is the Night), хоча інверсія в англійській мові не може бути байдужою до потрактування фрази, і, мені здається, що назва «Ніжна ніч», або ще точніше — «Ніжність — то ніч», рядок, взятий із віршу Кітса «Ода до солов’я», передала б сенс книжки із позначенням жанру «романтичний роман» (опущеному в українському перекладі), адекватніше, зберегла б певну таємничість, двозначність ніжності, яка є такою темною і загадковою, як ніч. Він вийшов у 1934 році, і починався від розповіді про небуденний побут багатих американців в Європі, зокрема, на Рив’єрі та в Парижі. Тут оповідачем, в основному, виступає Розмарі Хойт, юна голлівудська зірка, чиста й сяюча «папина дочка», таке собі прекрасне втілення американської мрії. Вона розповідає про знайомство із подружжям Дайверів та їхнім оточенням, про своє захоплення незвичайним чоловіком, що серед усього цього ярмарку марнославства зумів зберегти і вибудувати навколо себе оазу тепла і любові. За особою оповідачки стояв автор, який непомітно «докладав» свої корективи до її оцінок, характеристик, описів. У пізнішій передмові до книги один з кращих американських критиків Максуелл Гайсмар писав так: «Коли я читав «Ніжність» у 1934 році , мені як і багатьом, здавалося, що написане від Розмарі було її найкращою частиною… Це не було спробою аналізувати соціальні цінності, показати їхню фальш, оплакати їхнє падіння — що є неодмінною спробою у будь-які часи, коли цінності починають занепадати, але таке не потребує спеціальної вітальності уяви. І Фіцджеральд зробив щось значно важче: він намагався відкрити і навіть створити цінності у суспільстві, де їх, здавалося б, не було».(M. Cowley. Introduction. // F. Scott Fitzgerald. Tender Is the Night. Penguin Books, 1969 (1939), p.14). Далі у другій книзі розповідь поверталася назад, до тих часів (1917-1919), коли блискучий американський юнак приїхав до Швейцарії, вдосконалювати свою майстерність лікаря-психіатра. Саме тут серед пацієнтів він зустрів юну красуню, чиє життя занапастив власний батько-мільйонер. Кохання завершується одруженням, і родина чиказьких Уорренів заспокоюється, бо в одній особі заполучає і лікаря, і чоловіка. А далі знов дія повертається до 30-х років, до буднів щасливої родини, яка поступово руйнується, розпадається: Ніколь одужує, а Дік починає пити, а з часом втрачає все — роботу, родину, кваліфікацію… Дік Дайвер стає головною персоною цього роману, і це відповідало задуму автора. «Роман має зробити це: показати людину, яка є природженим ідеалістом і водночас невідбулим священником, що за різних причин відданий ідеям високої буржуазії, і у своєму русі на вершину соціального світу втрачає свій ідеалізм, талант, і обертається на п’яницю та розпусника. На тлі класу нероб він виглядає справді блискучим та чарівним …» (Tender…, p.13). Одразу ж по виходу в світ роману «Ніжність — то ніч» тодішня прогресивна критика позитивно оцінила тільки першу його частину, виявивши в ній саркастичне викриття беззмістовної, порожньої, розжирілої національної «еліти», що марнувала життя і гроші в бідній розореній повоєнній Європі. Фіцджеральда було звинувачено у відриві від народу, від батьківщини, яка в «червоні тридцяті» переживала скрутні часи. Навіть А.Тернбул, який з часом виріс у тонкого знавця творчості Фіцджеральда тоді з пафосом вигукував: «Містер Фіцджеральд, Вам не вдасться заховатися від бурі під пляжною парасолькою» (Є.Тернбулл. Скотт Фицджеральд. М.,1981, с.232). Романи Фіцджеральда гранично ліричні. Проте в них повно і переконливо представлено не лише примхливу психологію протагоністів, а й відтворено соціальні реалії в їх історичній конкретиці. До того ж завжди відчувається якась глибинна утаємниченість людської особистості, непізнане глибинне «щось», неповторний аромат індивідуальності. Серед авторських знахідок Фіцджеральда, які великою мірою сприяють такій ліричній об’ємності, треба відзначити його наближеність до романтичної естетики, зокрема, символізування реалій і явищ, системне використання їх як стрижневих образів-організаторів тексту та інтертекстуальності, що й поглиблює, й розширює сприймання їх читачем. З другого боку, йому належить подальша розробка джеймсівського надбання — вміння віднайти таку «перетворюючу свідомість», яка б водночас була і лірично ангажованою, і достатньо відстороненою та поінформованою, і здатною до аналізу, і наділеною певним артистизмом, ще й мала б свіже спостережливе око і здоровий глузд, і певну причетність до об’єкту своєї оповіді, який саме і привертає увагу тим, що перебуває в переламному моменті долі. Ще на початку своєї письменницької кар’єри Фіцджеральд писав: «Все, що я думаю про письменницьку майстерність, можна виразити однією фразою. Писати треба для молоді свого покоління, для критиків наступного покоління і для професорів усіх наступних поколінь». (The Letters of F. Scott Fitzgerald. 1968, p.479). Молодь його покоління вважала Фіцджеральда своїм кумиром. Критики ставилися по-різному. Професори згодом прийшли до спільної думки, визнавши Ф. С. Фіцджеральда як класика ХХ століття. [ред.] Творчість [ред.] Романи По той бік раю (This Side of Paradise, 1920) Прекрасні та приречені (The Beautiful and Damned, 1922) Великий Гетсбі (The Great Gatsby, 1925) Ніч лагідна (Tender Is the Night, 1934) Останній магнат (The Last Tycoon, 1941)Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/60.Fitsdgerald_%28Fitzgerald%29__Frensis_Skott_%28F._Scott%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/60.Fitsdgerald_%28Fitzgerald%29__Frensis_Skott_%28F._Scott%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/61.JAkovleva_Olga/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/61.JAkovleva_Olga/Screen.Page1.html?Scheme=IDМельник Віктор Іванович Curriculum vitae 2008 р. Перевидання книжки «Вишуки». Збірка документальних нарисів «П'ятдесят кримінальних історій», яка є продовженням «Тридцяти кримінальних історій». 2007 р. Видав книжку вибраної публіцистики «В пам'яті авторучки», куди увійшли дорожні нотатки з поїздок до Бельгії (1997) та США (2003). Вихід збірки документальних нарисів «Тридцять кримінальних історій». 2006 р. Видав книжки: літературної критики «Віддзеркалення», історичних нарисів «Долі в інтер'єрі історії». Вийшла нова редакція збірки «Вибрані ночі», доповнена новими віршами. 2005 р. Опублікував детективний роман «Двійник невідомого контрабандиста» у видавництві «Теза» — перший із майбутнього циклу. 2004-2008 рр. – власний кореспондент газети «Україна молода» у Вінницькій області. За цей час опублікував чимало статей на літературну, книжкову та видавничу. 2003 р. За підтримки фонду «Відродження» видав у видавництві «Теза» свій переклад на українську мову філософської книги Джона Фаулза «Арістос». Видання стало «Книжкою року» в номінації «Сучасна філософія та гуманітаристика». 2002-2007 рр. Вів авторську рубрику «Книгар» в газеті «Подільська зоря», в рамках якої опублікував понад 130 власних рецензій на вітчизняні та зарубіжні книжки. 2000-2003 рр. Співзасновник та головний редактор літературно-мистецького журналу «Згар». 2001 р. Видав книжку «Тор Ланге. Життя і творчість» про данського письменника і перекладача, який тривалий час жив в Україні. 2000 р. Як упорядник та редактор підготував і видав збірки маловідомої публіцистики Миколи Трублаїні 1920-х років «Великим Сибірським шляхом» та дорожних нарисів Тора Ланге «Під небом Еллади». 2000 р. Побував у Данії, і це дозволило зібрати матеріали про Тора Ланге. 1999-2003 рр. Вів авторську рубрику «Бібліофіл» в газеті «Вінницькі відомості», в рамках якої опублікував 140 власних рецензій на вітчизняні та зарубіжні книжки. 1999 р. Власний кореспондент газети «День» у Вінницькій області, опублікував статті на літературну, книжкову та видавничу тематику. 1999 р. Видав поетичну збірку «Вибрані ночі. Інтимна лірика». 1997 р. Видав збірку літературних пародій «Браття во хвості». 1997 р. Увійшов до співзасновників і став членом Координаційної ради Асоціації українських письменників. 1996 р. Став членом Національної спілки письменників України. 1994-1998 рр. Оглядач Вінницької обласної газети «Панорама», в якій вів щомісячну літературну сторінку «Струмінь». 1994 р. Видав збірку літературних пародій та епіграм «Кнопки для крісел». 1992 р. Видав поетичну збірку «Вишуки». 1991 р. Видав поетичну збірку «Просто вірші». З 1986 р. Працював у штаті обласних газет, систематично публікувався у центральних виданнях, писав на теми культури, мистецтва, літератури, права. 1984 р. Закінчив філологічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту. 1981 р. Повернення до Вінниці. Праця в редакції газети «Колгоспна зоря». 1980 р. Праця в геологорозвідувальній експедиції на Колимі. 1978-80 рр. Служба в Збройних силах СРСР. 1976-78 рр. Навчання на філологічному факультеті Вінницького державного педагогічного інституту. 1975 р. Закінчив середню школу. Вступив до Вінницького політехнічного інституту. 1958 р. Народився 5 жовтня в селі Краснопілка Уманського району Черкаської області. Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/62.Melnyk_Viktor_Ivanovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/62.Melnyk_Viktor_Ivanovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDОльга Степанівна Яблонь Упродовж 23 років працює із новонародженими. Поєднує лікарську практику та наукові дослідження в галузі неонатології. Доктор медичних наук, доцент кафедри дитячих хвороб Національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Виховує двох доньок, вигодованих груддю.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/63.JAblon_Olga/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/63.JAblon_Olga/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/66.Stepanov_Viktor/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/66.Stepanov_Viktor/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/67.Kyrylenko_Vadym/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/67.Kyrylenko_Vadym/Screen.Page1.html?Scheme=IDЗакінчив історичний факультет Одеського університету. Має 49 років педагогічного стажу. Працював учителем історії у сільській школі, директором школи, завідувачем районного відділу освіти. Останні 17 років читає суспільні дисципліни у Бершадському медучилищі на Вінниччині, викладач-методист вищої катеґорії. Іще за років навчання в університеті зацікавився трипільською культурою, брав участь у двох археологічних експедиціях у Молдові. У 1968 році разом з учнями на лівому березі Південного Бугу поблизу села Чернятки розкопав і дослідив залишки трипільського житла, знайшовши знаряддя праці з кременю, фраґменти керамічного посуду, ливарну піч. Євген Паламарчук є прихильником теорії зародження трипільської культури у межиріччі Південного Бугу та Дністра.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/68.Palamarchuk_Evgen_Petrovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/68.Palamarchuk_Evgen_Petrovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/69.Denysyk_Grygorij_Ivanovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/69.Denysyk_Grygorij_Ivanovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDДжон Фаулз — один із найяскравіших представників англійської інтелектуальної прози, відомий читачеві романами «Колекціонер», «Маг», «Жінка французького лейтенанта», «Вежа з чорного дерева», «Деніел Мартін», «Мантиса», «Примха». Книга «Арістос» — єдина в його доробку суто філософська праця.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/70.Faulz_Dgon/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/70.Faulz_Dgon/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/71.Zaets_Ivan/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/71.Zaets_Ivan/Screen.Page1.html?Scheme=IDМихайло Назаренко – літературознавець, критик, прозаїк. Народився у Києві 1977 р., закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за фахом «російська література». 2002 р. захистив дисертацію «Міфопоетика М. Є. Салтикова-Щедріна». У 1996 р. відбулася перша наукова публікація, в 1998 р. був прийнятий до творчої майстерні Марини та Сергія Дяченко «Третя Сила» і надрукував першу критичну статтю про фантастику, у 1999 р. вийшло з друку перше оповідання. На сьогоднішній день Назаренко – автор трьох книг: «Реальність чуда (про книжки Марини та Сергія Дяченко)» (2005, фіналіст-дипломант премії братів Стругацьких); «Поховання на могилі (Шевченко, якого знали)» (2006) – найповніше зведення легенд і міфів про Кобзаря; «Новий Мінотавр» (2007, відзнаки фестивалів фантастики “Єврокон” та “Зоряний міст”) – збірка оповідань. У 2004-2007 рр. був надрукований цикл статей про передісторію фентезі “За межами відомих нам полів”. Михайло Назаренко викладає у виші й займається науковою роботою. Під його редакцією та з коментарями виходять російські переклади творів американського письменника Джона Краулі.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/72.Nazarenko_Myhajlo/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/72.Nazarenko_Myhajlo/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/74.Bryskin_Volodymyr_Romanovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/74.Bryskin_Volodymyr_Romanovych/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/75.Kulyk_M_F/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/75.Kulyk_M_F/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/76.Petrychenko_V_F/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/76.Petrychenko_V_F/Screen.Page1.html?Scheme=IDTue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/80.Nestlinger_Krystyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/80.Nestlinger_Krystyna/Screen.Page1.html?Scheme=IDВасиль Дмитрович Кожелянко (*1 січня 1957, село Кам'яна Сторожинецького району Чернівецької області — †22 серпня 2008 там само) — український поет, прозаїк. Жив і працював у рідному селі. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Кожелянко вважається засновником напряму «альтернативної історії» в українській літературі. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/85.Kogeljanko_Vasyl/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/85.Kogeljanko_Vasyl/Screen.Page1.html?Scheme=IDЙоун Колфер живе у Вексфорді разом з дру­жиною і двома синами. Він працював учителем в Ірландії, Саудівській Аравії, Тунісі та Італії. Написав кілька п’єс, які було поставлено по всій Ірландії. Його романи та повісті, а особливо цикл про Артеміса Фаула, відомі у всьому світ, їх перекладено багатьма мовами.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Author/86.Kolfer_Joun/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Author/86.Kolfer_Joun/Screen.Page1.html?Scheme=ID Книгарня “Теза” запрошує дітей 8-14 років на презентацію дитячого детективу Олександра Есаулова «Кенінґова колекція. Справа №1», яка відбудеться 6 січня. Початок – о 15:00. Як же то захопливо – бути детективом! Особливо, коли ти школяр і це твоя перша справа. Але ж, як виявляється, страшенно небезпечно: стеження, гонитви, крадіжки і викрадення – усе, як у справжньому дорослому житті. Льоха Холмс, Миха Ватсон і Бонасьє – юні детективи з Горобинівки – розшукують коштовну колекцію, яка зникла ще за часів Другої світової війни. І як ви гадаєте, чим завершиться їхній перший розшук? «Кенінґова колекція» – це перша справа в серії загадкових розслідувань, написаних Олександром Есауловим. Раніше вже вийшов його детектив «Кіднепінг», що оповідає про викрадення цуценят породи бернський зененхунд. Також письменник відомий своїми повістями про мандрівки у віртуальний комп’ютерний світ: «Game over», «Антивірус» та іншими творами. *** Адреса книгарні “Теза”: пр. Космонавтів, 63 Вхід вільний.Thu, 01 Jan 1970 02:00:00 +0200http://www.teza.in.ua/News/81.Knygarnja__%E2%80%9CTeza%E2%80%9D__zaproshue_ditej_8-14_rokiv_na_prezentatsiju_dytjachogo_detektyvu__Oleksandra_Esaulova_%C2%ABKeningova_kolektsija._Sprava_%E2%84%961%C2%BB/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/News/81.Knygarnja__%E2%80%9CTeza%E2%80%9D__zaproshue_ditej_8-14_rokiv_na_prezentatsiju_dytjachogo_detektyvu__Oleksandra_Esaulova_%C2%ABKeningova_kolektsija._Sprava_%E2%84%961%C2%BB/Screen.Page1.html?Scheme=IDТеза на Форумі видавців у Львові (14-18 вересня) 14 вересня стартує найбільша літературна подія року в нашій країні — Форум видавців у Львові. Це чотири дні насиченого літературного життя: зустрічі з письменниками, поетичні читання, літературні дискусії, художні виставки вирують у Місті Лева, там присутній мало не весь цвіт української літератури й книговидавництва. Чимало цікавих творчих і розумних людей приїздять на Фестиваль з-за кордону. Форум — захід дуже насичений. Він містить і суто ділові складові (заходи, де свої справи обговорюють видавці, й Бібліофорум, де українські бібліотекарі вирішують, як їм вдосконалити свою роботу), і заходи, розраховані не лише на фахівців (усім, кому цікава сучасна українська література, Літфест пропонує можливість «наживо» побачити й почути тих, хто створює нашу літературу — поетичні читання, цікаві імпрези, презентації нових книжок нон-стоп йдуть з 14 по 18 вересня включно на багатьох майданчиках Львова). У Львівському палаці мистецтв щороку працює величезний книжковий ярмарок, де можна досхочу накупитися книжок — адже буде представлено ВСЕ, що видається в нашій країні, та ще й за привабливими «ярмарковими» цінами. Звісно, «Теза» не може лишатися осторонь такого літературного свята, і щороку бере активну участь у його роботі. Насамперед, ми маємо стенд на ярмарку, у Львівському палаці мистецтв (це виставковий комплекс, розташований у центрі міста, на вулиці Коперника, 17), куди й запрошуємо всіх — подивитися на новинки, купити книжок. Але цим наша активність не обмежується. З нами приїдуть наші автори, читачі зможуть зустрітися з ними, почути про нові тексти й творчі плани, розпитати про улюблені книжки, отримати автограф. Отже, з ким «Теза» пропонує зустрітися цього року: Олександр Есаулов — відомий український письменник, лауреат літературної премії «Коронація слова», пише і дорослі книжки, і дитячі. Він розповість про свою нову серію «ДД» («Дитячий детектив»), шість повістей про гурт звичайних українських підлітків, які блискуче розплутують таємничі злочини, наче справжні тобі Шерлок Голмси. Вони врятують викрадених цуценят, знайдуть втрачену за воєнних часів колекцію старовинних малюнків, зашкодять грабіжникам розкрадати археологічні знахідки й грабувати шкільний музей… Багато корисного можуть зробити хлопці і дівчата, коли вони сміливі і, головне, розумні та винахідливі. А також пан Олександр розповідатиме про текст, що готується до друку у «Тезі» — фантастичний роман «Зоряна електричка» (відзначений цього року «Коронацією слова» у номінації «Романи для дітей 13-18 років»), де будуть і прибульці, і подорожі в часі, і ворожі підступи, і героїчні вчинки, на які здатні звичайні сучасні підлітки… З Олександром Есауловим упродовж Форуму можна зустрітися: 16.09, 10:30-11:20 Авторська зустріч зустріч Олександра Есаулова зі школярами — Школа №37 16.09, 14:30-15:00 Автограф-сесія Олександра Есаулова на стенді «Тези». Палац Мистецтв, Стенд № 149 17.09, 12:00-13:00 Автограф-сесія Олександра Есаулова на стенді «Тези». Палац Мистецтв, Стенд № 149   Віталій Климчук — молодий письменник, психолог за фахом, викладач. Але попри поважну й серйозну професію, пише книжки здебільшого у динамічних жанрах — містика (навіть хорор) та міфопоетичне фентезі. Його дебютний роман «Рутенія. Повернення відьми» був відзначений на «Коронації слова», конкурсі «Дитячий портал», Львівському міжнародному дитячому фестивалі-2011, де здобув ІІ премію від дитячого журі. В «Рутенії» князі правлять державами казкової землі Укранії, пліч-о-пліч з ними — мудрі відьмаки. Лісами мандрують чугайстри, полісуни, мавки, в річках живе плем’я русалок, під землею сховалися рахмани й могутні Великі Полози. Але й капосні злидні дошкуляють людям, і жорстокі песиголовці причаїлися біля кордонів… Героїні роману, молодій обдарованій відьмі Рутенії, доведеться не лише шукати шлях до власного «Я», але й рятувати Всесвіт від зазіхань злодія Ахрумана… Віталій Климчук на Форумі зустрінеться з читачами 17.09. 13:00-13:30, під час автограф-сесії на стенді «Тези». Палац Мистецтв, Стенд № 149   Костянтин Матвієнко — письменник, публіцист. У «Тезі» вийшов друком його цикл — тетралогія, «Крізь брами українських часів» (2008-2011 рр.), що включає романи «Час настав» (2008, перевидання у 2011), «Гроза над Славутичем» (2009), «Багряні крила» (2010), «Добрий шлях» (2011).). Романи добре сприйняті читачами й критиками, отримали відзнаки: двічі — у 2009 й 2010 роках перемагали у конкурсі Львівського міжнародного дитячого фестивалю в категорії «Література для юнацтва й підлітків», посіли друге місце в номінації «Кращій твір українською мовою» премії Міжнародної літературної конференції «Дні фантастики в Києві — 2010». За жанровим визначенням це міська фентезі (urban fantasy). Книжки подобаються різним читачам, як за віком, так і за смаковими вподобаннями: прихильники легкого читання знайдуть в його книжках динамічний пригодницький сюжет, поціновувачі інтелектуального читання — поживу для розуму. Влучна соціальна сатира поєднується зі значною кількістю відомостей з різних галузей наукового знання: історії України, біології, фізики, соціології. Молодий хлопець-киянин, наш сучасник, завдяки археологічному відкриттю знаходить потужні артефакти, себто дивотворчі речі, за допомогою яких отримує можливість подорожувати в часі. Він потрапляє в різні часи існування Києва, які є ключовими для подальшого перебігу історії України. Водночас виявляється, що на нашу минувщину зазіхає особливий підрозділ спецслужб сусідньої могутньої країни, який займається корекцією історії й прагне змінити історію України таким чином, щоб українська держава ніколи не постала на цих теренах. Довкола чарівних артефактів закрутиться карколомна веремія — до гонитви долучиться низка шпигунів з різних країн, що спричинить силу-силенну пригод, інколи небезпечних, інколи кумедних. Героєві доведеться боронити долю нашої країни в давнині й у сучасності, і навіть протистояти загрозам всього Всесвіту, в цьому йому допомагатимуть друзі — люди й чарівні істоти, від домовиків до прадавніх язичницьких богів. Костянтин Матвієнко на Форумі зустрічатиметься з читачами: 15.09, 15:00-16:00 Авторська зустріч у Львівському державному військовому ліцеї ім. Героїв Крут 16.09, 13:30-14:30 Автограф-сесія Костянтина Матвієнка на стенді «Тези». Палац Мистецтв, Стенд № 149 17.09, 16:00-17:30 Автограф-сесія Костянтина Матвієнка на стенді «Тези». Палац Мистецтв, Стенд № 149Thu, 01 Jan 1970 02:00:00 +0200http://www.teza.in.ua/News/80.Teza_na_Forumi_vydavtsiv_u_Lvovi_%2814-18_veresnja%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/News/80.Teza_na_Forumi_vydavtsiv_u_Lvovi_%2814-18_veresnja%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDСьогодні Віталій Кличук і колектив молодіжної редакції видавницва «Теза» святкують — наша новинка «Рутенія. Повернення відьми» відзначена дитячим журі Львівського міжнародного дитячого фестивалю-2011. Дитяче журі складалось з переможців конкурсу «Найкращий читач України». Дебютна книжка Віталія Климчука посіла друге місце. Влучну обкладинку створила відома художниця Оксана Тарнавська, а книжковий блок прикрасив Федір Сергєєв. Всього у конкурсі взяло участь 43 книжки від 21 видавництва. Рукопис роману «Рутенія. Повернення відьми» відзначався конкурсами «Коронація слова» і «Дитячий портал». Thu, 01 Jan 1970 02:00:00 +0200http://www.teza.in.ua/News/79.Vitaemo_Vitalija_Klymchuka%2C_Oksanu_Tarnavsku_i_Fedora_Sergeeva_z_vidznakoju_%C2%ABForumu_vydavtsiv%C2%BB%21/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/News/79.Vitaemo_Vitalija_Klymchuka%2C_Oksanu_Tarnavsku_i_Fedora_Sergeeva_z_vidznakoju_%C2%ABForumu_vydavtsiv%C2%BB%21/Screen.Page1.html?Scheme=ID«Багряні крила» Костянтина Матвієнка очікуване читачами продовження романів «Час настав» і «Гроза над Славутичем». Цього разу Аскольд Четвертинський і його друзі мусять боротися з перевертнями в дев’ятому сторіччі, у часи Віщого Олега. Вони знову мають клопіт зі співробітниками Центру історичних корекцій Федерації, які з невичерпним ентузіазмом прагнуть змінити українську історію. А ще героям доводиться витягати з комп'ютерної халепи домовика Лахудрика. У цьому їм допомагає Хакер із Луганська. Тим часом до Землі пхається Багряна зоря — планета Нібіру. Зростає кількість землетрусів, повеней та вивержень: наближається 2012 рік. Тоді до нас мають повернутися нави. До речі, вони вже отаборилися в Криму… Для юнацтва і молоді Читайте цикл Костянтина Матвієнка про Аскольда Четвертинського книжка перша «Час настав» книжка друга «Гроза над Славутичем» книжка третя «Багряні крила» книжка четверта «Добрий шлях» Видання підготовлено за допомогою вільного програмного забезпечення — Open Source Thu, 07 Oct 2010 05:18:09 +0300http://www.teza.in.ua/Article/239.Bagrjani_kryla__knygka_III/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Article/239.Bagrjani_kryla__knygka_III/Screen.Page1.html?Scheme=IDПопулярно про місце трипільської культури в історії Європи, захоплення нових територій і таємниче зникнення трипільських племен, гігантські городища та мініатюрні моделі помешкань, секрети будівничих, тлумачення писемності — про багатющий спадок українського літочислення.Tue, 11 Mar 2008 16:31:47 +0200http://www.teza.in.ua/Article/153.Zori_Trypillja/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Article/153.Zori_Trypillja/Screen.Page1.html?Scheme=IDКоли великий рудий лис і його маленькі руді лисенята зголодніли, вони вирішили поообідати… Так, так, мишкою і півником. Чи вдасться курочці врятувати своїх друзів? Читай пригоди мишки, півника й курочки — і ти легко станеш стильним знавцем англійської мови! Читанка англійською мовою для учнів 3-х класів загальноосвітніх шкіл, 2-3-х класів шкіл із поглибленим вивченням англійської мови, ліцеїв, гімназій. Для молодшого шкільного віку.Thu, 30 Sep 2010 13:05:43 +0300http://www.teza.in.ua/Article/238.The_Cock%2C_the_Mouse_and_the_Little_Red_Hen_%28Adaptovana_chytanka_anglijskoju_movoju_z_vpravamy%29/Screen.Page1.html?Scheme=IDhttp://www.teza.in.ua/Article/238.The_Cock%2C_the_Mouse_and_the_Little_Red_Hen_%28Adaptovana_chytanka_anglijskoju_movoju_z_vpravamy%29/Screen.Page1.html?Scheme=ID